Фріц Кремер

В 1918 році вступив на службу в 111-й баденський піхотний маркграфа Людвіга Вільгельма полк. Учасник Першої світової війни. У травні 1921 року демобілізований і вступив в прусську поліцію. У 1928-29 роках — командир взводу прусської поліції в Кесліні, в 1929-33 року — в Кройцбургу. У 1933 році переведений в земельну поліцію. 1 жовтня 1934 року повернувся на військову службу. Закінчив Військову академію в Берліні (1935). З жовтня 1936 року — командир 5-ї роти 55-го піхотного полку.

З березня 1939 року служив в штабі 13-ї мотопіхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 11 жовтня 1940 року — начальник оперативного відділу штабу своєї дивізії (пізніше переформована в 13-ту танкову). У складі 1-ї танкової групи (армії) брав участь в німецько-радянській війні. З грудня 1942 року — квартирмейстер штабу 1-ї танкової армії. На запрошення Йозефа Дітріха 20 червня 1943 року перейшов у війська СС і був призначений начальником штабу 1-го танкового корпусу СС, яким командував Дітріх. 1 серпня 1944 року офіційно вступив в СС (посвідчення №491 402); членом НСДАП ніколи не був. Брав участь в боях в Нормандії. З 9 по 16 серпня 1944 року тимчасово заміщав Дітріха на посаді командира корпусу. В кінці серпня призначений начальником штабу 5-ї танкової армії, на чолі якої стояв все той же Дітріх. У вересні-жовтні 1944 року — начальник штабу 1-го танкового корпусу СС. 24 жовтня 1944 року призначений командиром 12-ї танкової дивізії СС «Гітлер'югенд». 13 листопада 1944 року здав дивізію Гуго Краасу і був переведений в резерв, а в наступному місяці призначений начальником штабу 6-ї танкової армії СС. У травні 1945 року здався американцям. Як підозрюваний в причетності до розстрілу американських військовополонених в Мальмеді і під час наступу в Арденнах був притягнутий до суду. 11 липня 1946 року засуджений до 10 років тюремного ув'язнення. Незабаром був звільнений, відійшов від справ і оселився в Гекстері. Похований з військовими почестями.

• Лейтенант (1918)
• Гауптман (1 травня 1935)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1942)
• Оберст (1 січня 1943)
• Оберфюрер СС (1 вересня 1943)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (1 серпня 1944)

• Почесний хрест ветерана війни
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (6 жовтня 1939)
  • 1-го класу (26 травня 1940)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі
• Німецький хрест в золоті (26 лютого 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (3 серпня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (17 грудня 1942)
  • дубове листя (6 травня 1945)
• Кільце «Мертва голова»

• Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0
• Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7
• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001