Фріц Тіссен

Син Августа Тіссена, одного з найбагатших людей Німеччини. Освіту здобув в Лютіхській гірській школі, Вищих технічних училищах Лондона і Берліна. Працював, на підприємствах батька. У 1898 році введений в правління концерну «Металургійні заводи Августа Тіссена». Учасник Першої світової війни, ротмістр (червень 1917). Після війни, під час Листопадової революції, Тіссен був заарештований комуністичним загоном і ледь не загинув. Після окупації французькими військами Рурської області (1923) Тіссен, який вважав це образою Німеччини, став широко підтримувати націоналістичні організації. За ці дії він був заарештований окупаційною владою і відданий під суд французького трибуналу. В 1923 році за посередництва Еміля Кірдорфа познайомився з керівниками нацистського руху. За кілька років перевів на рахунок НСДАП більше одного мільйона марок. Після смерті батька став генеральним директором величезного концерну «Металургійні заводи Августа Тіссена» (Обергаузен). У 1928 році заснував потужний сталеливарний концерн «Об'єднані сталеливарні заводи» (Vereinigte Stalwerke), ставши головою контрольної ради фірми. У 1929 році на кошти Тіссена була проведена перебудова резиденції НСДАП в Мюнхені — «Коричневого дому». У 1931 році вступив в НСДАП. 27 січня 1932 року запросив Адольфа Гітлера виступити перед зборами промисловців в Дюссельдорфі. В 1933-34 роках був провідним економічним експертом уряду. З вересня 1933 року — прусський державний радник. 12 листопада 1933 року обраний депутатом Рейхстагу від Східного Дюссельдорфа. Член Академії німецького права.

У 1935 роках Тіссен розчарувався в нацизмі і в 1938 році в знак протесту проти переслідування євреїв вийшов зі складу прусської державної ради. У 1939 році виступив в Рейхстазі з протестом проти планів майбутньої війни. 28 грудня 1939 року покинув Німеччину і оселився в Швейцарії. Направив з еміграції Гітлеру відкритий лист, в якому звинувачував його в змові з комуністами, переслідуванні євреїв тощо. На початку 1940 року позбавлений німецького громадянства і його майно в Німеччині конфісковано. У 1941 році випустив англійською мовою мемуари «Я платив Гітлеру». Після Французької кампанії Тіссен з сім'єю був заарештований і ув'язнений у концентраційному таборі. У 1945 році звільнений військами союзників і вдруге залишив Німеччину.

Амелія Тіссен (1910).

В 1900 році одружився з Амелією Гелле, яка також походила із сім'ї підприємців. 13 травня 1909 року в пари народилась дочка Аніта. Незабаром після смерті Тіссена окупаційна влада союзників повернула його компанію Амелії і Аніті.

• Залізний хрест 2-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний громадянин міста Дуйсбург
• Почесний доктор Фрайбурзького університету

• Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003