Фудзівара но Канемічі
Фудзівара но Канемічі (*藤原 兼通, 925 — 20 грудня 977) — середньовічний японський державний діяч періоду Хейан.
| Фудзівара но Канемічі | |
|---|---|
| яп. 藤原兼通 | |
| Народився | 925 |
| Помер | 20 грудня 977 |
| Країна | Японія |
| Національність | японець |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | японська |
| Посада | кампаку |
| Термін | 972—977 роки |
| Рід | Фудзівара |
| Батько | Фудзівара но Моросуке |
| Мати | Фудзівара но Сейші |
| Родичі | Q108911571? |
| Брати, сестри | Ainomiyad, Fujiwara no Anshid, Фудзівара но Коретада, Фудзівара но Канеіє, Fujiwara no Takamitsud, Fujiwara no Kinsued, Fujiwara no Tamemitsud і Jinzend |
| У шлюбі з | 5 дружин |
| Діти | 8 синів і 2 доньки |
Життєпис
Походив з аристократичного роду Фудзівара. Другий син Фудзівара но Моросуке, Правого міністра, і Фудзівара но Сейші. Народився у 925 році. Розпочав службу у 944 році. У 943 році отримав вищий шостий ранг. У 946 році призначено кокусі провінції Суо. 948 року стає очільником Лівої брами.
У 950 році надано нижчий п'ятий ранг. 952 року призначено кокусі провінції Ямато, а у 955 році — провінції Кії, 956 року — провінції Омі. У 957 році надано вищий п'ятий ранг. У 958 році імператорським рескриптом отримав право на носіння забороненого одягу фукахі.
У 960 році надано нижчий четвертий ранг. У 963 році призначено кокусі провінції Міно. У 967 році очолив курорю (правове відомство). У 968 році отримав вищий четвертий ранг. У 969 році стає імператорським радником.
У 970 році призначено кокусі провінції Санукі. У 972 році призначено двірцевим міністром. Того ж року після смерті старшого брата Коретади очолив клан Фудзівара. Призначається кампаку, фактично став керувати державою У 973 році задля зміцнення свого становища видав доньку Коші за імператора Ен'ю. Того ж року отримав нижчий третій ранг.
У 974 році Фудзівара но Канемічі було надано старший другий ранг, а у 975 році — нижчий перший ранг. Це було рідкістю, що за життя представників неімператорського роду отримував цей ранг. 977 року помер, отримавши посмертно старший перший ранг.
Джерела
- E. Papinot: Historical and geographical dictionary of Japan. 1. edition, 12. print. Tuttle, Rutland u. a. 1992, ISBN 0-8048-0996-8.
- Nussbaum, Louis-Frédéric and Käthe Roth. (2005). Japan encyclopedia. Cambridge: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01753-5; OCLC 58053128