Фурманов

Фурманов — місто (з 1918[1]) в Росії, адміністративний центр Фурмановського муніципального району Івановської області.

Місто
Фурманов
рос. Фурманов

Прапор Герб

Координати 57°15′00″ пн. ш. 41°06′00″ сх. д.

Країна Росія
Регіон Івановська область
Район Фурмановський
Міське поселення Фурмановське міське поселення
Голова Купріянов Михайло
Дата заснування 1918
Перша згадка 1624
Попередні назви до 1941Середа
Місто з 1918
Площа 15 км²
Висота центру 130  м
Населення 35 367  (2014)
Телефонний код 49341
Поштовий індекс 155 520
Код ЗКАТУ 24409
GeoNames 562309
Офіційний сайт furmanov-gorpos.ru/:
Фурманов
Фурманов (Росія)
Фурманов
Фурманов (Івановська область)

Географія

Місто розташоване на річці Шача (притока Волги), за 33 км від Іванова, з яким пов'язане автодорогою республіканського значення (траса Р600 «Кострома — Іваново»), а також залізницею.

Історія

Сформувалося на основі зростання фабричних робочих селищ. Першу назву Середа отримало від найбільш великого села —Середа-Упіно (згадується з 1628).

У 1918 році отримало статус міста; при цьому в період з 1918 по 1941 роки місто називалося Середа[1]. 13 березня 1941 року було перейменовано на честь російського письменника Дмитра Андрійовича Фурманова.

У 2005 році місто Фурманов наділено статусом міського поселення у складі Фурмановського муніципального району.

Зараз місто розвивається за генеральним планом, розробленим ТОВ «База» в 2009-му році. Територія міста — 15,59 кв. км, району — 763,2 кв. км.

Економіка

Найбільші підприємства міста — 2 прядильно-ткацьких підприємства: ТОВ «Фурмановська фабрика № 1», Прядильно-ткацька фабрика № 3 холдингу «Шуйские ситцы», швейні підприємства, хлібокомбінат, молокозавод, підприємства лісової промисловості.

Пам'ятки

[[Файл:Joy of all who Sorrow icon church in Furmanov.jpg|thumb|Храм Божої Матері] Місто входить до туристичного маршруту «Золоте кільце Росії». У числі пам'яток архітектури значаться будинок, в якому народився Д. А. Фурманов, садиби фабрикантів Горбунова та Лосєва, картинна галерея, церква ікони Божої Матері «Скорбященська» (1887)[2].

Храм Вознесіння Господнього (прихід Вознесенської церкви)

Найстарша (XVIII—XIX ст.) церква в місті. У народі храм називають «Білим», відрізняючи від місцевої скорбященської церкви з червоної цегли. Дерев'яна Вознесенська церква вперше згадується в 1614. Цегляний храм зведено в 1727 і кардинально перебудовано у другій половині XIX століття. Цей храм цінний в науковому та художньому відношенні, оскільки древня частина (трапезна, вівтар, підстава дзвіниці) відноситься до XVIII століття. Інші частини храму — кінець XIX століття[3].

Меморіальний музей Дмитра Фурманова

Музей реанімовано в 2005[4]. В одному із залів музею відновлена меморіальна кімната родини Фурманова, де народився і провів свої дитячі роки Дмитро Фурманов (1891—1926). Його життєвий та творчий шлях представлено і в історичній частині експозиції. Там можна побачити прижиттєві видання автора знаменитого роману «Чапаєв», справжні фотографії та особисті листи письменника, чиє ім'я носить місто[5].

Картинна галерея імені Д. О. Трубнікова

Галерея створена в 1989 з ініціативи групи ентузіастів, які прагнули зберегти творчу спадщину Д. О. Трубнікова[6]. У музеї представлені історико-археологічні та краєзнавчі експозиції, проводяться регулярні творчі зустрічі. Будівля музею — житловий будинок XIX століття, що в більшій частині зберіг планування та обробку інтер'єрів: триповерховий особняк з підвальним приміщенням та підземним ходом. Прикрасою будинку є кам'яний зал і веранда з виходом в старовинний парк.

Історико-краєзнавчий музей при середньому професійному ліцеї № 7

У музеї, відкритому 24 квітня 2002[7], зібрані експонати, що розповідають про історію міста та району з найдавніших часів до наших днів — корисні копалини, знаряддя первісної людини, бивні мамонта та інші трофеї археологічних розкопок. Історико-краєзнавчі матеріали оповідають про минуле Середи, знайомлять з власниками села, представниками боярських та княжих родів, яким належали навколишні землі. На стендах — фотографії фабрикантів Клементьєвих, Горбунових, Скворцових-Павлових, Насєдкіних, Стулових — засновників текстильного виробництва. В експозиції зображені роки революції та громадянської війни, період соціалістичного будівництва та створення колгоспів, роки Другої Світової війни та післявоєнного відновлення. Пам'яткою музею є з історичною точністю відтворене селянське подвір'я кінця XIX століття, а також інтер'єри житла городянина 1940—1950 років.

Версії про походження назви

Єдиної версії про походження назви села немає. деякі дослідники вважають, що назва походить від базарного дня, який проходив тут в середу. Інші вважають, що село стало так називатися через те, що розташоване на середині шляху між Шуєю та Нерехтою, Іваново-Вознесенськом і Пльосом.

Міста-побратими


Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.