Фут-фетиш

Фото жіночих стіп зблизька

Фут-фетишизм, як правило, не замінює генітальної сексуальної активності, але може доповнювати її. З'являється переважно в підлітковому віці незалежно від соціального оточення. Фут-фетиш — найпоширеніший з сексуальних фетишів. З-поміж фетишистів понад 40 % складають саме фут-фетишисти[1].

Предмети інтересу в фут-фетишизмі різноманітні, зазвичай це розмір стопи, пальців, п'яти, їх форма, педикюр і прикраси, невізуальні деталі, такі як запах, фактура, взаємодія з ногами — масаж, дотики, поцілунки, лоскотання, лизання, смоктання пальців. Існують також підвиди фут-фетишу, такі як потяг до взуття (ретифізм, від французького письменника Ніколя-Едме Ретіфа), або прикрас ніг на кшталт кілець чи ланцюжків[1].

Фізіологічними підставами фут-фетишизму переважно визнається близькість функціональних зон кори головного мозку (див. кортикальний гомункулус), що відповідають за ноги та статеві органи. Інші пояснення полягають у тому, що в формі стулених стіп вбачається подібність до жіночих або чоловічих статевих органів; або що ноги і геніталії перебувають в одному візуальному вікні, тож дивлячись на одне, людина зазвичай бачить і місцерозташування другого і вони пов'язуються в розумі[1][2].

Нога статуї Артеміди, II ст. н. е.

Перші відомі зображення, котрі можна вважати зображеннями фут-фетишизму, належать цивілізації Стародавнього Єгипту і датуються 2600—2100 роками до н. е. Жіночі стопи сексуалізувалися в Стародавній Греції та вважалися інтимною частиною тіла. Ідеалом вважалася «нога богині» зі вказівним пальцем, дещо довшим за інші. Богині-дівчата традиційно зображалися взутими, тоді як у дорослих босі стопи могли слугувати засобом зваблення. Сакральний прояв фут-фетишизму вбачається у ритуалах омивання ніг на Близькому Сході та цілування ніг шанованих осіб чи роззування при вході до храму, як це практикується в індуїзмі та буддизмі. В культурі Китаю з X по XX століття сексуальними вважалися малі стопи, тому дівчатками їх забинтовували, що призводило до візуального зменшення стопи при її деформації. В культурі Стародавньої Японії дітям в імператорській родині заборонялося торкатися ногами землі, оскільки вони вважалися надто чистими для цього. В європейській культурі жіночі стопи сексуалізувалися на рівні з грудьми та сідницями[3].

Фут-фетиш є поширеною складовою БДСМ-практик[4]. З фут-фетишизмом пов'язані фут-селфі або «футсі» (footsie) — фото стіп (переважно босих), що публікуються в соціальних мережах[5], особливо Instagram[6][7]. Їхньому поширенню сприяє те, що фото цієї тематики не підпадають під заборонену, як порнографічні[7].

• Ретифізм — потяг до взуття.
• Футджоб — стимуляція пеніса ногами.
• Партиалізм — вибірковий сексуальний інтерес до частин тіла окрім статевих органів.

• A deep dive into foot fetishes
• The AOL Search Data: Self Identified Fetishers

• Kazdin, Alan E. (2000). Encyclopedia of Psychology: Develop-Gooden (en). American Psychological Association. ISBN 9781557986528. p. 364—365.