Фіксація азоту

Фіксація азоту, азотфіксація або діазотрофія — процес зв'язування молекулярного азоту атмосфери у своїй відносно інертній молекулярній формі (N2) у хімічні сполуки, корисні для інших хімічних процесів (наприклад, аміак, нітрати і діоксид азоту)[1].

Фіксація азоту виконується природно рядом прокаріотичних організмів, як бактеріями, так і археями. Мікроорганізми, що фіксують азот, називаються діазотрофами або азотфіксуючими мікроорганізмами. Деякі рослини, гриби і тварини формують симбіотичні асоціації з діазотрофами.

Найактивнішими фіксаторами атмосферного азоту є бульбочкові бактерії в симбіозі з бобовими рослинами. За рік вони можуть нагромадити на площі 1 га до 60—300 кг азоту. Також до 30—60 кг/га азоту на рік зв'язують вільноживучі аеробні ґрунтові бактерії роду Azotobacter, і до 20—40 кг/га — анаеробна маслянокисла бактерія Clostridium passterianum. Джерелом енергії і вуглецевого живлення для азотфіксаторів є кореневі виділення рослин, продукти розкладу клітковини та інших органічних решток. Для підвищення азотфіксуючої здатності ґрунту вносять бактеріальні добрива.

Посилання

Література
  • Біологічний азот / В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон та ін. За ред. В.П. Патики. – К.: Світ, 2003. – 424 с.
  • Симбіотична азотфіксація та врожай / Г. М. Господаренко [та ін.] ; за заг. ред. Г. М. Господаренка. — Умань (Черкас. обл.) : Сочінський М. М., 2017. — 323 с. : іл., табл. — ISBN 978-966-304-215-2

Примітки
  1. Postgate, J (1998). Nitrogen Fixation, 3rd Edition. Cambridge University Pres, Cambridge UK.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.