Філи (космічний апарат)

6 серпня 2014 «Розета» з апаратом наблизилися до комети на відстань 100 км[14]. Фахівці ЕКА визначили 5 потенційно підходящих місць для посадки, з яких найприйнятнішим вважалася «ділянка А» на більшій частині комети, з якої добре видно і її менша частина[15].

15 жовтня фахівці ЕКА підтвердили основне місце посадки апарату «Філи». «Розетта» цього дня перебувала на круговій орбіті (з точки зору спостерігача розташована на кометі)[16], за 10 км від центру чотирикілометрового ядра комети. Це дозволило більш детально оглянути основне та резервне місця посадки, щоб остаточно оцінити небезпеки (включаючи обмеження, викликані наявністю валунів)[17]. Приземлення на валун може викликати поломку апарату; навіть камені розміром менше метра є небезпечними. На знімках основного та запасного місць посадки видно тисячі великих каменів.

Фахівці групи динаміки польоту оцінили ризик обумовлений наявністю валунів, у десятки відсотків[18].

10 листопада «Розета» перебувала на траєкторії підготовки до запуску «Філи» (який не має власних навігаційних систем), на швидкості 19 см/с, до ядра комети[19].

Розета та Філи

12 листопада 2014 року, о 13:35 за київським часом, на відстані приблизно 22,5 км від центру ядра комети, «Розета» відправила посадковий апарат «Філи» у вільний політ.

12 листопада о 17:35 за київським часом «Філи» успішно здійснив посадку[20].

Посадка апарату, «Філи» супроводжувалася серією з трьох торкань поверхні планети. Після двох з них апарат знову піднімався над поверхнею планети і переміщувався. Така ситуація виникла через відмову прижимного двигуна, який повинен був запобігти відскакування Філ від поверхні при посадці. Крім того, після посадки повинні були спрацювати гарпуни і міцно зафіксувати апарат в точці посадки. Але вони не спрацювали. Тому після першого зіткнення з кометою Чурюмова — Герасименко апарат відскочив від неї і пролетів ще близько одного кілометра. Друга спроба посадки також закінчилася відскоком і лише після третього торкання поверхні комети апарат зупинився.

Перший час апарат працював на енергії акумуляторів, яка була заздалегідь накопичена. Планувалось, що надалі апарат буде заряджатися від сонячних батарей. Оскільки «Філи» опинився в тіні, створюваної рельєфом місцевості, його сонячні батареї не змогли генерувати достатню кількість енергії. Тим не менше, після посадки в батареях апарата залишався запас енергії. «Філи» зміг виконати всі заплановані дослідні роботи з використанням усіх наявних на борту інструментів. Так, за допомогою бура був отриманий і проаналізований зразок ґрунту[21]. Також були отримані дані про температуру і внутрішню структуру комети. Крім того, вдалося зробити знімки місцевості. Всі отримані дані були передані на Землю. Однак після вичерпання запасів енергії апарат перейшов в режим сну, а зв'язок з ним припинився.

Після посадки «Філ» фахівці European Space Agency змогли розгорнути його корпус таким чином, щоб світло хоча б частково потрапляло на найбільшу його сонячну панель. Зрештою, сонячна панель зможе генерувати енергію лише протягом 1,5 години кожні 12 годин. Цього було недостатньо для повноцінної роботи апарата.

15 листопада апарат «Філи» перемкнувся на неробочий режим (усі наукові прилади і більшість бортових систем виключені).

В ESA вважають місію «Філи» успішною, оскільки її основні цілі виконані.

Оскільки апарат «Філи» наближався разом з кометою до Сонця, то відповідно збільшувалася кількість сонячної енергії, що досягала сонячних панелей. Отриманої енергії у певний момент виявилося достатньо для того, щоб апарат 14 червня 2015 року прокинувся та вийшов на зв'язок із Землею.

За 85 секунд сеансу зв'язку з апаратом, на Землі вдалося отримати 300 пакетів з даними від апарату «Філи», використовуючи «Розета» як ретранслятор.

Вчені говорять, що «Філи» почуває себе добре, не дивлячись на те, що його температура становить -35 градусів за цельсієм. Як виявилося, зонд зберігав працездатність протягом тривалого часу, хоча й не передавав жодної інформації. Апарат зміг накопичити більш ніж 8000 пакетів з даними, які ще тільки будуть передані на Землю. Отримавши ці файли, вчені зможуть дізнатися стан, у якому зонд знаходився на поверхні комети під час сплячки тривалістю у більш ніж півроку. Ці дані, напевно, допоможуть у подальших дослідженнях комети.

Через кілька тижнів зв'язок був у черговий раз втрачений. Фахівці провели наступні 7 місяців у спробах його відновити. На початку лютого 2016 року фахівці з німецького центру авіації та космонавтики (DLR), що керують місією «Rosetta», повідомили, що контакт з зондом «Філи» втрачено, і вчені більше не будуть намагатися встановити з ним зв'язок. У DLR вважають, що модуль, швидше за все, покритий товстим шаром пилу, а його температура занадто низька для продовження нормальної роботи. Тому йому більше не будуть посиланти ніяких команд.[22]

30 вересня 2016 року зонд «Розета» був спрямований на зіткнення з кометою[25]. Через 14 годин після початку маневру зонд на швидкості 3 км/годину впав на поверхню. Програма досліджень комети, що обійшлася у €1,4 млрд завершилась.[26]