Фількевич Микола Олександрович
Фількевич Микола Олександрович (нар. 23 листопада 1912, смт. Корнин, Російська імперія — пом. 31 травня 2001, м. Київ, Україна) — український кіноінженер. Батько Галини Фількевич. Був членом Національної спілки кінематографістів України.
Фількевич Микола Олександрович | |
---|---|
Народився |
23 листопада 1912 Корнин, Попільнянський район |
Помер |
31 травня 2001 (88 років) Київ, Україна |
Членство | Національна спілка кінематографістів України |
Діти | Фількевич Галина Миколаївна |
Біографія
Народився 23 листопада 1912 р. у м. Корнин Житомирської області в родині працівника пошти. Помер 31 травня 2001 р. в Києві. Закінчив Київський кінофототехнікум (1930), Запорізьке військово-авіаційне училище (1936), Всесоюзні курси технологів кольорового кіно (1938) із стажуванням на кіностудії «Мосфільм», Курси підвищення кваліфікації з технології і техніки трюкових і комбінованих зйомок (1951) із стажуванням на «Ленфільмі», Курси економіки з основ госпрозрахунку вечірнього університету при Київському політехнічному інституті (1953).
В 1920—1941 рр. працював на кінофотопідприємствах України, помічником оператора Київської кіностудії ВУФКУ, оператором Київського інституту судової експертизи, старшим консультантом кінофотолабораторії ВУФКУ і Товариства друзів радянського кіно, оператором, технічним керівником і директором Донецької кінофотохроніки «Українфільм», оператором, технічним керівником цеху кольорових фільмів Київської кіностудії. Учасник Великої Вітчизняної війни. Був генеральним інженером Центральної Берлінської кінофабрики (1948–1949) Радянсько-німецького акціонерного товариства «Лінза» (Берлін, Німеччина), начальником цеху трюкових зйомок, начальником технічного відділу й головним інженером Київської кіностудії ім. О. П. Довженка (1949–1988). Брав безпосередню участь у створенні технічної бази й освоєнні технології випуску в Україні першого кольорового фільму «Сорочинський ярмарок» (1939), в організації спеціальної майстерні з виготовлення макетів (1949), в розробці та будівництві натурного басейну з обладнанням для комбінованих зйомок (1950), у створенні синхронної кінокамери «Україна» (1958) тощо. Має ряд авторських свідоцтв за створення нової кіно-техніки.
Зібрав архів (2 700 листів документів і фотоматеріалів) з історії дореволюційного кіно, Київської кіностудії ім. О. П. Довженка та українського кіномистецтва. Автор альбому «Фильмы Киевской киностудии им. А. П. Довженко. 1928–1978» (К., 1978, у співавт. з О. Ф. Олійником), близько 200 статей про кінематограф у виданнях: «Техника кино и телевидения», «Новини кіноекрана», «За радянський фільм», «Екран і життя» та ін., документальної стрічки «Сторінки історії Київської кіностудії ім. О. П. Довженка» (1978, у співавт. з В.Труськом). Автор книги «Сторінки нашої історії» (К., 2003).
Нагороджений 20 орденами і медалями, значком «Отличник кинематографии СССР».