Філідор колумбійський

Філідо́р колумбійський[2] (Clibanornis rufipectus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Ендемік Колумбії. Раніше вважався підвидом іржастого філідора-лісовика, однак був визнаний окремим видом[4][5].

?
Філідор колумбійський

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: Бамбуковий м'якохвіст (Clibanornis)
Вид: Філідор колумбійський
Біноміальна назва
Clibanornis rufipectus
(Bangs, 1898)

Ареал поширення виду
Синоніми
Automolus rufipectus
Hylocryptus rufipectus
Automolus rubiginosus rufipectus
Посилання
Вікісховище: Clibanornis rufipectus
Віківиди: Clibanornis rufipectus
NCBI: 1094247

Опис

Довжина птаха становить 17-20 см. Тім'я, потилиця, спина і верхні покривні пера крил рудувато-коричневі. Скроні поцятковані коричневими плямками. горло рудувато-охристе, нижня частина тіла рудувато-коричнева, хвіст каштановий. Навколо очей вузькі світлі кільця. Лапи сіруваті, дзьоб світло-сірий.

Поширення і екологія

Колумбійські філідори мешкають на північних і північно-західних схилах гірського масиву Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах та на кавових плантаціях. Зустрічаються переважно на висоті від 600 до 1875 м над рівнем моря, переважно на висоті від 1000 до 1600 м над рівнем моря. Живляться безхребетними і дрібними хребетними, яких шукають в лісовій підстилці. Гніздяться в норах.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оціками дослідників, популяція колумбійських філідорів становить від 9300 до 13100 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Clibanornis rufipectus.
  2. Clibanornis rufipectus у базі Avibase.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 лютого 2022.
  4. Niels Krabbe. Vocal evidence for restitution of species rank to a Santa Marta endemic: Automolus rufipectus Bangs (Furnariidae), with comments on its generic affinities. „Bulletin British Ornithologists' Club”. 128, ss. 219–227, 2008 '.
  5. J. van Remsen.  // South American Classification Committee. — 2009.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.