Філ Спектор

Харві Філіп Спектор (анг. Harvey Phillip Spector; 26 грудня 1939 — 16 січня 2021) — американський продюсер звукозаписів, музикант і автор пісень, який розробив «Стіну звуку» — формулу музичного виробництва, яку він описав як вагнерівський підхід до рок-н-ролу . Спектор вважається однією з найвпливовіших фігур в історії поп-музики[7] і найвидатнішим автором-новатором музичної індустрії у зв'язку з безпрецедентним контролем, який він мав над кожною фазою процесу запису.[8] Провівши три десятиліття на частковій пенсії, у 2009 році він був засуджений за вбивство актриси Лани Кларксон у 2003 році[9] і засуджений до 19 років ув'язнення і до довічного ув'язнення.[10][11][12][13]

Phil Spector
англ. Phil Spector
Зображення
Основна інформація
Дата народження 26 грудня 1939(1939-12-26)[1][2][3]
Місце народження Бронкс, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Дата смерті 16 січня 2021(2021-01-16)[4][5] (81 рік)
Місце смерті Стоктон, Каліфорнія, США[6]
Роки активності 1958–2021
Громадянство США
Професії музичний продюсер, композитор, музикант, автор пісень, гітарист
Освіта Fairfax High Schoold
Інструменти
Жанр
Нагороди

премія опікунської ради «Греммі»d (2000)

Зал слави премії «Греммі»d (1998)

Зала слави рок-н-ролу (2011)

philspector.com
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Народившись у Бронксі, Спектор розпочав свою кар'єру в 1958 році як співзасновник, гітарист та вокаліст гурту <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/The_Teddy_Bears" rel="mw:ExtLink" title="The Teddy Bears" class="cx-link" data-linkid="110">the Teddy Bears</a>, створивши їхній американський сингл номер один «To Know Him Is to Love Him». У 1960 році він став співзасновником Philles Records, а у віці 21 року став наймолодшим в історії власником лейблів у США і залишається таким донині.[14] Протягом 1960-х він писав, був співавтором або створював записи для таких виконавців, як «The Ronettes», «the Crystals» та «Ike & Tina Turner». Зазвичай він співпрацював з аранжувальником Джеком Ніцше, інженером Ларрі Левіном та де-факто хаус-бендом, який згодом став відомим як «Wrecking Crew». Спектор спочатку завершив кар'єру в музичній індустрії в 1966 році.

У 1969 році Спектор повернувся до своєї кар'єри і після чого спродюсував альбом «The Beatles» Let It Be (1970), а також кілька сольних записів членів цього гурту Джона Леннона та Джорджа Гаррісона . До середини 1970-х років, Спектор спродюсував вісімнадцять синглів, що увійшли до американського Топ 10, для різних виконавців, але після роботи з Леонардом Коеном, Діоном Дімучі, і Ramones, він залишався в значній мірі неактивним і був заклопотаний особистими питаннями.[15] Серед його пісень, що досягли вершин чартів були: «You've Lost That Lovin' Feelin» (співавтор і продюсер для «the Righteous Brothers», 1964), «The Long and Winding Road» (створена для «The Beatles», 1970) і «My Sweet Lord»(створено для Гаррісона, 1970). За даними BMI, «You Lost That Lovin 'Feelin'» — це пісня, яка найбільше крутили по радіо у США в 20 столітті.

Записи Спектора, що отримав прізвисько «Першого Вельможі Тінейджерів»,[16][17] допомогли затвердити роль студії звукозапису як музичного інструменту,[18] і інтеграції естетики поп-арту в музику,[19] і розвинути жанр Арт-року.[20] Його компіляційний альбом багатьох виконавців "<a href="https://en.wikipedia.org/wiki/A_Christmas_Gift_for_You_from_Philles_Records" rel="mw:ExtLink" title="A Christmas Gift for You from Philles Records" class="mw-redirect cx-link" data-linkid="147">A Christmas Gift for You from Philles Records</a> (1963) прийнято вважати найкращим альбомом різдвяних пісень усіх часів.[21] Серед нагород Спектора — "Премія Греммі за «Альбом року» за співпродюсування (разом з Джорджем Гарісоном) концерту для Бангладеш (1971), включення 1989 до Зали слави рок-н-ролу та включення 1997 до Зали слави піснярів .[22] У 2004 році журнал Rolling Stone помістив Спектора на 63-е місце у списку найвидатніших артистів всіх часів.[23] 16 січня 2021 року він помер у в'язниці у віці 81-річному віці, ймовірно, від наслідків коронавірусної інфекції.[24]

Біографія

1939—1959: Дитинство та рання кар'єра

Харві Філіп Спектор народився 26 грудня 1939 р. [25] [28] в сім'ї Бенджаміна та Берти Спектор, єврейської родини іммігрантів першого покоління в Бронксі, штат Нью-Йорк.[29][30][31] Батько Бенджаміна прибув до США з України в 1913 році;[32] він англізував своє ім'я як Джордж Спектор в 1927 році у своїх.[33] Батько Берти також англізував своє ім'я як Джордж Спектор, в 1923 році, і документи обох чоловіків були завірені однієї і тієї ж особою — Ісидорою Спектор. [33] Схожість у іменах і прізвищах та походженнях дідів призвела до припущень Спектора про те, що його батьки були двоюрідними братами [34]

Список літератури
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Discogs — 2000.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. PHIL SPECTOR DEAD AT 81 / за ред. H. Levin — 2021.
  5. https://www.rollingstone.com/music/music-news/phil-spector-dead-obit-67459/
  6. https://www.tmz.com/2021/01/17/phil-spector-dead-dies-81/
  7. Spillius, Alex. Phil Spector guilty of murdering actress Lana Clarkson. The Telegraph. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 2 квітня 2018.
  8. Williams, 2003, с. 23.
  9. Unterberger, Richie. Phil Spector. AllMusic. Архів оригіналу за May 2, 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  10. Duke, Alan (29 травня 2009). Phil Spector gets 19 years to life for murder of actress. CNN.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 30 травня 2009.
  11. CDCR Inmate Locator. cdcr.ca.gov. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 4 червня 2019.
  12. Weber, Christopher; Deutsch, Linda (17 січня 2021). Phil Spector, famed music producer and murderer, dies at 81. Associated Press.
  13. Davies, Caroline (17 січня 2021). Phil Spector, pop producer convicted of murder, dies aged 81. The Guardian.
  14. Brown, Mick (4 лютого 2003). Pop's lost genius. The Telegraph. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  15. Sevigny, Catherine (5 травня 2007). Wall of silence. The Guardian. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
  16. Williams, 2003, с. 5.
  17. Wolfe, Tom (3 січня 1965). First Tycoon of Teen. New York Magazine, published as a supplement to the New York Herald Tribune. (This appears in the microfilm edition of the Herald Tribune but apparently not in the online database)
  18. Bannister, 2007, с. 38.
  19. Holden, Stephen (28 лютого 1999). MUSIC; They're Recording, but Are They Artists?. The New York Times. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 17 липня 2013.
  20. Williams, 2003, с. 25.
  21. MacDonald, Dennis. A Christmas Gift for You from Phil Spector. AllMusic. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  22. Phil Spector profile at. Songwritershalloffame.org. Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 28 жовтня 2011.
  23. See:
  24. Відійшов у засвіти один з найвпливовіших музичних продюсерів в історії музики
  25. Thompson, 2004, с. 10.
  26. CNN Library (3 грудня 2015). Phil Spector Fast Facts. CNN. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
  27. Weber, Christopher; Deutsch, Linda (17 січня 2020). Phil Spector, famed music producer and murderer, dies at 81. Associated Press. Процитовано 17 січня 2020.
  28. Some sources cite 1940 as his year of birth.[26] According to the Associated Press 1939 is the correct date as Spector's lawyer affirmed this, but that «most sources» stated 1940.[27]
  29. Salon Brilliant Careers. Salon.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2011. Процитовано 9 липня 2012.
  30. Williams, 2003, с. 27.
  31. Bloom, Nate (22 грудня 2014). All those Holiday/Christmas Songs: So Many Jewish Songwriters!. Jewish World Review. Архів оригіналу за October 3, 2018. Процитовано 31 грудня 2017.
  32. Brown, 2007, с. 13.
  33. Brown, 2007, с. 14.
  34. Brown, 2007, с. 12.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.