Арт-рок

В арт-року виділяються, перш за все, такі найстійкіші і найоднорідншіі підстильові утворення:

• класичний арт-рок (Classic Art-Rock);
• кентерберійський рок (Canterbury Rock);
• авангардний арт-рок (Avantgarde Art-Rock);
• неопрогресив або нео-арт-рок (Neoprogressive);
• новий сучасний арт-рок (Modern/Contemporary Art-Rock).

У музичній літературі дуже часто можна зустріти такі терміни, як бароко-рок, техно-рок, флеш-рок, симфо-рок, що також окреслюють творчість арт-рокових виконавців. Дуже часто подібні терміни винаходяться для позначення стилю якогось конкретного виконавця. Їх різноманітність з одного боку, свідчить про багатогранність самого стилю «арт-рок», а з іншого боку, вносить плутанину до стилістичної класифікації.

Терміни «арт-рок» і прогресивний рок часто розглядаються як синоніми, проте серед меломанів вони використовуються у різних випадках. Деякі вважають арт-рок мелодійнішим і менш жорстким (так, до арт-року можна віднести Camel, а до прогресивного — Pink Floyd). В інших джерелах «арт-рок» відносять лише до англійських рок-гуртів, тоді як прогресивного року — до американських, де це поняття і з'явилося. Іноді до арт-року відность лише ті групи, які показували на сцені театралізовані подання, широко використали світло у виступах («Roxy Music», «Kayak», «Eternal Wanderers», «Ekklesia»).

Часто рок-групи класифікують як арт-рок за естетичними міркуваннями, пов'язаних зі стилем оформлення обкладинок альбомів або манерою давати назви композиціям. Іноді до арт-року зараховують просто тому, що інші терміни не можуть достатньо і коректно описати певне музичне явище.

Арт-роковим композиціям характерний відхід від стандартної пісенної структури з куплет-приспів-куплет-приспів-соло-приспів. Тут розвивалися сюїтна і сонатна форми. Остання характерніша для творчості Yes і Pink Floyd, тоді як Genesis, Caravan, VDGG, Jethro Tull схильні до сюїтності. Типовим для арт-року є композиції, що займають всю сторону платівки (т.зв. sidelong). Дехто пішов і далі, займаючи однією п'єсою обидві сторони платівки (Jethro Tull, Nektar), а з появою компакт-дисків — цілий компакт-диск («Garden Of Dreams» від Flower Kings).

Найвагомішими роботами в крупних формах є: Echoes (Pink Floyd, «Meddle», 1971), Shine On Your Crazy Diamond (Pink Floyd, «Wish You Were Here», 1975), Close To The Edge (Yes, «Close To the Edge», 1972) Thick As A Brick (Jethro Tull, «Tick As A Brick», 1972), Supper's Ready («Genesis», «Foxtrot», 1972). A Plague Of Lighthouse Keeper (Van Der Graaf Generator, «Pawn Hearts», 1971), Tarkus (ELP. «Tarkus», 1971), всі сюїти з альбому «Third» Soft Machine (1970), «In Held Twas In I» (Procol Harum, «Shine On Brightly», 1968).

На відміну від хард-рока, в арт-році менша роль гітар і більша роль клавішних інструментів. Наприкінці 1960-х особливо популярними в арт-року стали мелотрон і орган Хаммонда. Найкращі зразки використання мелотрона можна знайти в альбомах Genesis 1971-1976 pp., Barclay James Harvest (особливо на диску «Live», 1974, а також студійних альбомах 1970-1977 pp.), Yes (1972-1974 pp., особливо на Tales From Topographic Oceans), King Crimson (дебют), Beggar's Opera (Waters Of Change, 1971). He дивлячись на тотальний перехід музикантів на цифрову техніку і можливість використання семплів із звуками Меллотрона, цей інструмент досі активно використовується в творчості сучасних груп, зокрема, Arena і The Mars Volta.

Нерідки багаті симфонічні аранжировки з використанням Мелотрона, органу Хаммонда, композиціям гуртів Yes, Genesis, King Crimson (1969–1971) ELP, VDGG 1970-1971 рр., Caravan 1971-1976 рр., PFM, Cressida та інші.

Серед перших музикантів, що почали використовувати цей інструмент стали Бітлз (у Magical Mystery Tour), Simon Dupree (група-попередник Gentle Giant), Moody Blues, Barclay James Harvest (починаючи з найперших сиглів 1968-го року), Pink Floyd (на А Saucerful Of Secrets). Трохи пізніше Меллотрон прозвучав у King Crimson (перші альбоми), другий альбом Genesis (1970), дебют Affinity і на деяких інших. Після чого Меллотрон стає вже фактично «візитною карткою» арт-року.

Від психоделічної ери арт-рок успадкував довгі колективні імпровізації, і просторі соло, зокрема це стосується творчості «Pink Floyd», «King Crimson», «Soft Machine», «Caravan», «Egg», «ELP» і ін.

Також слід відмітити, властиві арт-року, нестандарні ритми, розмір може неодноразово змінюватися в межах однієї композиції, як наприклад у наступних: «Lark's Tongue Part 1» (King Crimson), «Dancing With A Monnlight» (Genesis), «Where But For Caravan Would I» (Caravan), «Too Close To the Sun» (Pallas) і ін. Прямолінійніші ритми 4/4 і 8/8 також не рідкість в арт-році, але не домінують. Важливо тут те, що арт-рок як жанр не обмежує себе в ритмічній структурі.

Нарешті, для арт-рок нерідко звертається до класичної спадщини, яка цитувається або вплітається в музичну тканину рок-композицій. Найяскравіші приклади представлені у творчості гурту «ELP», що має зокрема в своєму доробку «ремікси» «Картинок з виставки» Мусоргського, «Танку лицарів» С. Прокоф'єва. Інші гурти, що зверталися до класичної спадщини — Renaissance, Nice, Exception, Electric Light Orchestra, Procol Harum тощо