Фірюбін Микола Павлович

Трудову діяльність розпочав у 1924 році будівельним робітником.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1935 році закінчив Московський авіаційний інститут імені Серго Орджонікідзе.

У 1935—1939 роках — майстер, начальник цеху, головний технолог, секретар комітету ВКП(б) Московського авіаційного заводу.

У 1939—1940 роках — 1-й секретар Кунцевського міського комітету ВКП(б) Московської області.

У 1940—1941 роках — секретар Московського обласного комітету ВКП(б). У 1941—1943 роках — секретар Московського обласного комітету ВКП(б) із авіаційної промисловості. Під час війни — уповноважений Державного комітету оборони СРСР, член Військової ради гвардійських мінометних частин Червоної армії.

У 1943—1949 роках — секретар Московського міського комітету ВКП(б) із промисловості. У лютому — грудні 1949 року — секретар Московського міського комітету ВКП(б).

У 1949—1950 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б).

29 грудня 1950 — 25 січня 1952 року — начальник Технічного управління виконавчого комітету Московської міської ради депутатів трудящих.

27 червня 1951 — 21 липня 1953 року — заступник голови виконавчого комітету Московської міської ради депутатів трудящих.

У 1953 — січні 1954 року — радник посольства СРСР у Чехословаччині.

16 січня 1954 — 23 серпня 1955 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Чехословаччині.

23 серпня 1955 — 1 жовтня 1957 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Югославії.

У жовтні 1957 — 12 лютого 1983 року — заступник міністра закордонних справ СРСР. Обирався генеральним секретарем Політичного консультативного комітету держав —учасниць Варшавського договору.

Помер 12 лютого 1983 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

• три ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Вітчизняної війни І ст.
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол

• Фирюбин Николай Павлович (рос.)