Фіцалович Христина Павлівна

Народилася Христина Павлівна Фіцалович 01 черня 1938 року у м. Калуші, Івано-Франківської області. Батьки: Павло Миколайович Келебай та мати Стефанія Келебай (Хащівська). У сім'ї було четверо дітей — брат та три сестри. З 1945 по 1955 навчається в середній школі № 1 міста Калуша. У школі бере участь у художній самодіяльності, співає в хорі та вокальних ансамблях. Ще в шкільні роки отримує пісенну роль — образ Наталки в п'єсі Котляревського Івана «Наталка Полтавка».

У 1955 році Христина Келебай запрошують для кінопроб для студії О.Довженка «Долина синіх скель», але нестача акторського досвіду не дозволила мріям збутися.

Після закінчення школи Христина здає документи в Станіславський (Івано-Франківський) медичний інститут, але побачивши оголошення про те, що музичне училище ще також набирає студентів саме в цей період, самостійно вирішує спробувати свої сили. І в 1956 року поступає на деригентський відділ тодішнього Станіславського музичного училища.

Серед педагогів в училищі були знані та відомі музиканти, а саме — Микола Іванович Білан, Юрій Іванович Новодворський, Андрій Романович Ставничий, Любомира Яросевич. Проте особливо тепло Христина сприйняла вчительку вокального мистецтва Божену Андріївну Антоневич — учиницю славнозвісної Соломії Крушельницької. Вона стала для юної Христини не лише зразком педагога, співачки, а й людини — інтелігентної, урівноваженої, ерудованої. Вихована на традиціях львівської мистецької школи, Божена Антоневич всі свої знання і вміння передавала студентам. Саме Божена Андріївна стала консультантом для Христини на всю подальшу професійну діяльність. В 1958 році Христина Келебай одружилась з Іваном Фіцаловичем, віолончелістом, керівником струнного квартету Станіславської обласної філармонії. В 1959 році, навчаючись на чевертому курсі, Христина Фіцалович народила доньку Наталію.

У 1960 році Христина Фіцалович отримує призначення на роботу до обласної філармонії на посаду солістки-вокалістки. У філармонії співає різножанрові твори: класичні арії та романси, народні, ліричні та жартівливі сучасні пісні. Крім того пробує себе в естрадному профілі — стає солісткою вокального ансамблю, з яким концертує містами республік Середньої Азії (Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан). Також Христина Фіцалович часто їздить на гастролі в міста Російської РФСР із Гуцульским ансамблем. Саме в Івано-Франківській філармонії, на одному з концертів її помічає головний режисер обласного театру Євген Аристархович Гречук, відчувши, що справжнім покликанням цієї співачки є сцена. Він запрошує її на роль Любаші в опереті "Севастопольський вальс". і ось з 1963 року взяв початок новий творчий театральний етап життя Христини Фіцалович. Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка став для актриси другим рідним домом. Тут вона зіграла велику кількість ролей, зростала професійно, зростав і її авторитет, слава та повага. Підсумком цього стала і висока відзнака: Христині Фіцалович присваїли почесне звання народної артистки Української РСР 27 січня 1984 року.

• «Цирк засвічує вогні» Ю. Мілютін, Я Зіскінд — Глорія, 1963
• «Поцілунок Чаніти» — Анжела, 1963
• «Тарас Бульба» М.Гоголь — Фатьма, 1963
• "У неділю рано зілля копала" — Мавра, 1988
• «Камінна душа» Івана Франка — Маруся-попівна, 1964
• «Іспанці» — Емілія, 1965
• «Наталка Полтавка» — Наталка, 1966
• «Циганка Аза» — Аза, 1966
• «Інга повинна жити» — Інга, 1967
• «Ой, не ходи, Грицю» М. Старицький — Галина, 1967
• «Полярна зірка» — Інка, 1968*
• «Неосвячене кохання» — Маруся, 1968
• «Хоч з мосту та й воду» — Зізі, 1968
• «Майська ніч» — Галя, 1968
• «Під каштанами Праги» — Божена, 1969
• «Катерина» Т.Шевченко — Катерина, 1969
• «Бравмй солдат Швейк» 1969
• «Гірська балада» — Галя, 1969
• «Помста» — Грушенька, 1970
• «Жіночий бунт» — Настя, 1970
• «Де тирса шелестіла» — Ярина, 1970
• «Солдатська вдова» — Марійка, 1971
• «Кажан» Й. Штраус — Розалінда, 1972
• «Роксолана» — Роксолана, 1972
• «Безталанна» — Софія, 1973
• «Віва, Куба» — Росіта, 1974
• «Для домашнього вогнища» І. Франко — Анеля, 1974
• «Роз-Марі» — Роз-Марі, 1975
• «Весілля в Малинівці» — Софія, 1977
• «Справа Віктора Руденка» — Катерина Захарівна, 1978
• «Данило Галицький» — Княгиня Анна, 1978
• «Денис Січинський» — Марта, 1980
• «Запорожець за Дунаєм» — Одарка, 1982
• «Стіна» Ю. Щербак — Княгина Вавара, 1985
• «Роза вітрів» В. Луковський — Ліза, 1988
• «Циганський барон» Й. Штраус — Чіпра, 1989
• «Шрами на скелі» Р. Іваничук — Ольга Хоружинська, 1990
• «Гетьман Дорошенко» Л. Черняхівська-Старицька — Мати Україна, 1991
• «Шлях у безсмертя» за Т.Шевченко — Катерина, 1992
• «Голодомор 1933 року» за В. Маником — Марфа, 1993
• «Іконостас України» В. Вовк — Княгиня Ольга, 1994

• Фіцалович Христина Павлівна // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 520.
• Фіцалович Христина Павлівна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Фіцалович Христина Павлівна — народна артистка України
• Презентація книги Христини Фіцалович: «У ролях моя біографія…»
• Життєпис Христини Фіцалович
• Видатні актори Прикарпаття