Фіца Михайло Іванович

Фіца Михайло Іванович
	Вистава «Пропозиція»
Народився	24 лютого 1962 (60 років); село Боронява, Хустський район, Закарпатська область
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	з 1990 — тепер. час
	Нагороди та премії
	www.mif.ucoz.com;
	Фіца Михайло Іванович у Вікісховищі

Михайло Іванович Фіца (нар. 24 лютого 1962[1], село Боронява, Хустський район, Закарпатська область, Україна) — український актор театру і кіно, заслужений артист України (2012)[2].

Біографія

Михайло Фіца народився 24 лютого 1962 року у селі Боронява, Хустського району, Закарпатської області. У 1990 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, керівник курсу — Народна артистка України Ткаченко Юлія Семенівна. Після закінчення інституту був запрошений до Львова в Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, у якому пропрацював п'ять років. Потім були: Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки, Київський драматичний театр «Браво».

У 2007 році заснував власний монотеатр «МІФ». В репертуарі театру є твори М. Гоголя, А. Чехова і «Дон Кіхот» Сервантеса.

Ролі

Театральні постановки

Зіграв 74 театральних ролей, з них 29 головних.

Моновистави:

«Записки божевільного», М. В. Гоголь[3]
«Сповідь», Жан Жене «Щоденник злодія»
Композиція на вірші В.Палінского
«Макбет», Вільям Шекспір
Моновистави на вірші Т. Г. Шевченко і Лесі Українки
«Пропозиція» (комедія), А. П. Чехов
«Лагідна», Ф. М. Достоєвський
«Синій автомобіль», Я. М. Стельмах
«Послання», Т. Г. Шевченко

Фільми та серіали

1993 — Пастка — епізод
1993 — Злочин з багатьма невідомими
2006 — Повернення Мухтара-2 — оператор
2007 — Серцю не накажеш (Україна) — епізод
2007 — Тримай мене міцніше (Україна) — епізод
2007 — Ситуація 202 — лікар (епізод)
2007 — Леся + Рома — епізод
2007 — Повернення Мухтара- 3 — фальшивомонетник
2007 — Колишня — міліціонер
2008 — Ангел-охоронець — експерт
2008 — Рідні люди — незнайомець
2008 — Хімія почуттів — епізод
2009 — Згідно із законом (Україна) — Павло Острогін (17 серія)
2009 — Брат за брата — бізнесмен (? Серія)
2009 — Повернення Мухтара-4 — громадянин (17серія)
2009 — Повернення Мухтара-5 — Лапшин (10 серія)
2009 — Тільки любов — міліціонер
2009 — Чудо — капітан міліції
2010 — Повернення Мухтара-6 — лікар в лікарні (78 серія)
2010 — Свати — тирник (? Серія)
2010 — Єфросинія — дільничний міліціонер (? Серія)
2010 — Маршрут милосердя — портьє (? Серія)
2010 — Сусіди — свідок нареченого (епізод)
2011 — Повернення Мухтара-7 — алкоголік (44 серія)
2011 — Таксі — пасажир (? Серія)
2011 — Картина крейдою — майор Левін (головна роль, 4 серія)
2012 — П'ять років і один день — Семен-циган (епізод)
2012 — Джамайка — інспектор санепідемстанції (епізод)
2012 — Жіночий лікар — батько Дениса.
2013 — Мажор — лікар Кирилова (епізод)
2013 — Брат за брата 3 — прокурор
2013 — Повернення Мухтара-8 — Крутиков
2015 — Пес — Наглядач (16 серія)

Документальні детективи на СТБ

«У пошуках істини» (документальний детектив телеканалу СТБ), роль маршала Рокосовського
«Чужі помилки» (документальний детектив телеканалу СТБ), 2 головні ролі

Нагороди

Заслужений артист України 21 січня 2012 року — № 28/2012;
Лауреат ІІІ Міжнародного фестивалю «Золотий лев» (з моноспектаклем за Жаном Жене «Сповідь»), 1994;
Лауреат Всеукраїнського конкурсу читців ім. Лесі Українки (ІІ премія), м Ялта, 1999;
Лауреат Всеукраїнського фестивалю моно-мистецтв «Розкуття»;
Лауреат Міжнародного фестивалю етнічних театрів національних меншин, м Мукачево, травень 2010;
Лауреат Міжнародного театрального фестивалю «Етносфера» (з моноспектаклем за М. В. Гоголем «Записки божевільного»), 2010.

Примітки

кіномодельне агентство «NEO» — Каталог. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 23 травня 2017.
Указ Президента України № & nbsp; 28/2012 від 21 січня 2012 року "Про відзначення державн Нагороди України з нагоді дня Соборності та Свободи України ". Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 23 травня 2017.
Чи не пожадай дочка начальника свого & gt; Театр & gt; Тижневик 2000^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Посилання

[www.mif.ucoz.com Офіційний сайт]

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] кіномодельне агентство «NEO» — Каталог. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 23 травня 2017.

[2] Указ Президента України № & nbsp; 28/2012 від 21 січня 2012 року "Про відзначення державн Нагороди України з нагоді дня Соборності та Свободи України ". Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 23 травня 2017.

[3] Чи не пожадай дочка начальника свого & gt; Театр & gt; Тижневик 2000^{[недоступне посилання з травня 2019]}