Хавкін Володимир Аронович

Життєпис

Навчався в Одеському університеті (сьогодні Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), звідки був відрахований за участь у політичній організації «Народна воля».

Працював у лабораторії Іллі Мечникова спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції винайшов протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід політичного противника російської імперії. Після відмови використовувати протихолерну вакцинацію в низці країн Європи, Хавкін з 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля науковця знайшли підтримку в уряду Великої Британії. Досліди з винайденими вакцинами Хавкін найчастіше проводив на власному організмі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйонів людей. Хавкин був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії (Мумбаї). Пізніше ця лабораторія була перетворена на інститут Хафкіна (Haffkine Institute).

Хавкін обраний почесним членом багатьох наукових товариств та академій країн Європи й Азії. За рік до смерті він заповів власні кошти (500 тисяч доларів) на створення фонду заохочення молодих наукових талантів, який існує й досі.

В Ізраїлі комітет пам'яті Хавкіна організував урочисту посадку 1000 дерев у знаменитому Лісі миру імені Кеннеді, де відтепер розташований меморіальний гай Володимира Хавкіна.

Вшанування пам'яті

Вулиці, названі на його честь:

  • Одеса
  • Бердянськ — у 2016 році вулиця Фрунзе у цьому місті перейменована на вулицю Володимира Хавкіна.

Нагороди

  • Медаль Мері Кінгслі від Ліверпульської школи тропічної медицини (1907)[6].

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Міжнародний індекс назв рослин — 1999.
  3. автор назви (ботаніка)
  4. Who Named It?
  5. http://blogs.rediff.com/wordscape/2011/01/04/haffkine-institute/
  6. Mary Kingsley Medal. LSTM (англ.). Процитовано 29 червня 2021.

Література

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • «Імена твої, Україно» — Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007 ст. 94-102
  • Joël Hanhart. ["Haffkine, une esquisse: biographie intellectuelle et analytique de Waldemar Mordekhaï Haffkine"], [Thèse de médecine] (2 vol.), 2013, Université de Lausanne. (фр.)
  • Joël Hanhart, WALDEMAR MORDEKHAÏ HAFFKINE (1860—1930). BIOGRAPHIE INTELLECTUELLE, Paris, Honoré Champion, 2016. (фр.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.