Халабуда
Халабу́да, халу́па[1][2], розм. хижа[3] — невелика убога житлова будівля, злиденна хата, примітивне житло людини або будова для тварин. Халабуда займає проміжне положення між простим укриттям і будинком. Будується з різного доступного матеріалу: гілок, стовбурів дерев або каменю. Може бути округлою або прямокутною в плані. Як правило, однокамерна.
Історія
Халабуда є подальшим розвитком способів захисту від негоди та диких звірів, таких як вітровий заслін або печера. Халабуди вперше з'являються в степових районах і відповідають аналогічним за призначенням будівлям: куреням, використовуваним в лісових районах, і землянкам, характерним для регіонів з холодним кліматом. У болотистій місцевості для розміщення хиж використовуються підняті над водою помости на палях або насипи.
Перші халабуди мали найбільш просту банеподібну форму і будувалися з гілок і чагарнику. У міру розвитку суспільства форма змінюється, переходячи до конічної, а потім і чотирикутної. Форма даху змінюється на двосхильну, що поступово наближає вигляд хатини до сучасного будинку.
Види халабуд
Примітки
- Халабуда // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Халупа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Хижа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.