Будинок
Буди́нок (род. відм. будинку)[1] — вид будівлі із внутрішнім наземним простором (приміщеннями), що створена та використовується людьми.
Термін
Слово будинок є германізмом: через посередництво пол. budynek воно походить від здогадного середньоверхньонімецької *buding, незасвідченого віддієслівного утворення від buden — «будувати»[2].
Поряд з терміном «будинок» використовуються близькі до нього: дім, оселя, будова, будівля, хата, житло. Слово дім (від прасл. *domъ) в сучасній мові переважно вживають у сенсі приміщення, де живуть люди, а також щодо самих людей, родини, і тільки зрідка — в значенні «будинок», «споруда». Термін будівля має ширше значення, означаючи архітектурну споруду взагалі (в тому числі нежитлову). Слово будова вживається як синонім до будівля, а також як складова деяких адрес («будинок 5, будова 1»)[3]. Слово хата означає «сільський будинок, зазвичай одноповерховий». Термін житло є найзагальнішим з усіх, означаючи «приміщення, призначене для життя людей».
Види будинків
- Будинок відпочинку — наприклад, санаторій;
- Будинок культури;
- Дитячий будинок — закритий навчально-виховний заклад для дітей-сиріт;
- Пологовий будинок — медичний заклад, призначений для надання медичної допомоги під час пологів;
- Садовий будинок чи дачний будинок — будинок для сезонного використання у разі ведення городнього, садового чи іншого індивідуального господарства;
- Житловий будинок — будівля, що призначена для постійного проживання людей і може мати одну чи декілька квартир;
- Зблокований житловий будинок — будинок квартирного типу з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на земельну ділянку.
Ознаки житлового будинку
- відповідність будівлі архітектурно-будівельним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим нормам і стандартам, що робить ці будівлі придатними для постійного проживання у них громадян;
- прийняття в експлуатацію комісією фахівців зведеного будинку, що відповідає зазначеним умовам;[4]
- реєстрація в органах місцевого самоврядування будівлі як житлової.
Класифікація
| Клас будинку | Характеристика за основними ознаками будинків |
|---|---|
| 1 | Особливо капітальні будинки (термін служби 150 років) з кам'яними або цегляними стінами (товщина в 2,5 — 3,5 цеглини), з залізобетонним чи металевим каркасом, з залізобетонним перекриттям, висотою приміщень від підлоги до стелі 3,0 метра і вище, з повним складом інженерного обладнання, в яких строк експлуатації не перевищує 50 % терміну служби або виконано капітальний ремонт |
| 2 | Капітальні будинки (термін служби 125 років) з цегляними стінами (товщина в 1,5 — 2,5 цеглини), з залізобетонним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 2,7 — 3,0 метра, з повним складом інженерного обладнання, в яких строк експлуатації не перевищує 50 % терміну служби або виконано капітальний ремонт |
| 3 | Будинки великопанельні, великоблочні та із місцевих будівельних матеріалів (цегла, дрібні блоки із природного чи штучного каменю тощо) (термін служби 100 років), з залізобетонним перекриттям (збірне чи монолітне), висотою приміщень від підлоги до стелі 2,5 — 2,7 метра, з повним складом інженерного обладнання, в яких строк експлуатації не перевищує 50 % терміну служби |
| 4 | Будинки великопанельні, великоблочні та із місцевих дрібноштучних будівельних матеріалів (цегла, дрібні блоки із природного та штучного каменю тощо) (термін служби 100 років), з залізобетонним або дерев'яним перекриттям, висотою приміщень від підлоги до стелі 2,5 метра, в яких строк експлуатації перевищує 50 % терміну служби |
| 5 | Будинки з стінами із монолітного шлакобетону, шлакоблоків, черепашнику та інших дрібноштучних виробів із місцевої сировини (термін служби 70 років), з залізо, бетонним чи дерев'яним перекриттям, висотою приміщень від підлоги до стелі 2,5 метра |
| 6 | Будинки з стінами полегшеної конструкції — збірнощитові, каркасно-засипні, каркасно-комишитові, глинобитні, дерев'яні (рублені чи брущаті) та інші, термін служби яких 30 — 50 років |
| Примітки: 1. Класифікація поширюється на квартирні і садибні житлові будинки, включаючи квартирні будинки для людей похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки, в основу яких покладено капітальність основних конструкцій, термін служби будинків та фактичний термін експлуатації, висота приміщень та ступінь забезпечення інженерним обладнанням. | |
Структура будинків
Внутрішній простір будинків розподіляється на окремі приміщення (житлова кімната, кухня, аудиторія, службовий кабінет, цех тощо). Приміщення, які розташовано на одному рівні, утворюють поверх. Поверхи розділяються перекриттями.
У будинках виділяють три групи взаємно пов'язаних між собою елементів:
- Об'ємно-планувальні елементи, тобто великі частини, на які можна розподілити увесь простір будинку (поверх, окреме приміщення, частина будинку між основними його стінами);
- Конструктивні елементи, що визначають структуру будинку (фундаменти, стіни, перекриття, дах та інше);
- Будівельні вироби, тобто порівняно дрібні деталі, з яких складаються конструктивні елементи.
Вимоги до будинку
До будинків ставляться такі основні вимоги:
- функціональної доцільності, тобто будинок повинен відповідати тому процесу, для якого він призначений (зручність проживання, праці, відпочинку тощо);
- технічної доцільності, тобто будинок повинен надійно захищати людей від зовнішніх впливів (низьких чи високих температур, опадів, вітру), бути міцним та стійким, тобто витримувати різні навантаження, і довговічним, зберігаючи нормальні експлуатаційні якості протягом всього часу експлуатації;
- архітектурно-художньої виразності, тобто будинок повинен бути привабливим за своїм зовнішнім (екстер'єр) і внутрішнім (інтер'єр) виглядом, позитивно впливати на психологічний стан та свідомість людей;
- економічної доцільності, що передбачає найбільш оптимальні для даного виду будинку витрати праці, коштів та часу на його зведення. При цьому необхідно також поряд з одноразовими витратами на будівництво враховувати і витрати, зв'язані з експлуатацією будинку.
- екологічність, тобто розташування будинку в екологічно-чистій зоні, використання нешкідливих для людей і природи будівельних матеріалів, автономне забезпечення себе теплом, енергією та інше.
Непридатні для проживання
Непридатні для проживання будинки — житлові будівлі, які відповідно до законодавства визнані аварійними або зношеними.
Примітки
- Будинок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
- Будинок, будівля, будова, дім // Літературне слововживання
- Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки. rada.gov.ua. 29.04.2015.
Див. також
Джерела
- СНиП 2.08.0189 «Житлові будівлі».
- Єдиний класифікатор житлових будинків залежно від якості житла та наявного інженерного обладнанн. Затверджений наказом Держбуду України від 30.09.98 № 215
- Фонд державного майна України Наказ Про затвердження Класифікатора державного майна (Класифікатор, розд.3) 15.03.2006 N 461
- Кабінет Міністрів України Постанова Про затвердження Національного стандарту N 2 «Оцінка нерухомого майна» (Національний стандарт N 2, п.2) від 28 жовтня 2004 р. N 1442 м. Київ
- Міністерство регіонального розвитку та будівництва України Додаток до наказу Мінрегіонбуду 30.05.2008 N 230. Рекомендації зі страхування ризиків у будівництві (п.2) 30.05.2008 N 230
- Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»
- Бєзух Ю. В. Затишок для тіла і душі // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 43-53.
Посилання
- Жилий будинок // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Експлуатація будівлі (споруди) // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 88. — ISBN 978-966-7407-83-4.