Хануков Олександр Павлович

Олександр Павлович Хануков (18 грудня 1867 — 4 грудня 1943) — український державний діяч. Генерал-майор (1915). Генеральний значковий (1918). Київський губернський староста (1918). Київський міський отаман (1918)

Хануков Олександр Павлович
Народження 18 грудня 1867(1867-12-18)
Смерть 4 грудня 1943(1943-12-04) (75 років)
Новий Сад, Сербія
Звання генерал-майор
Командування Київський міський отаман
Нагороди
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Георгія

Біографія

Освіту здобув в Херсонському реальному училищі. На військову службу вступив 12.10.1887. Витримав офіцерський іспит при Михайлівському артилерійському училищі (1890). Підпоручик (15.03.1890). Служив у 4-й резервній артилерійській бригаді, Івангородської і Лібавської фортечної артилерії, 22-ї артилерійської бригади. Поручик (15.03.1894). Штабс-капітан (13.07.1897). Закінчив Миколаївську академію Генерального Штабу (1899; по 1-му розряду). Капітан (02.06.1899). Знаходився при Київському військовому окрузі. Старший ад'ютант штабу 5-ї піхотної дивізії (26.11.1899-28.01.1901). Старший ад'ютант штабу 9-го армійського корпусу (28.01.1901-16.11.1903). Цензове командування ротою відбував у 166-му Піхотному Рівненському полку (13.10.1901-13.10.1902). Начальник стройового відділу штабу Владивостоцької фортеці (16.11.1903-23.06.1905). Підполковник (06.12.1903). Учасник російсько-японської війни 1904-05. Начальник штабу 15-ї піхотної дивізії (23.06.1905-22.11.1913). Цензове командування батальйоном відбував у 166-му Піхотному Рівненському полку (10.05.-10.09.1906). Полковник (06.12.1907). Був прикомандирований до артилерії (04.06.-01.08.1908) та кавалерії (01.07.-27.07.1912). Командир 131-го піхотного Тираспольського полку (22.11.1913-1915). Генерал-майор (нак. 06.06.1915; 11.11.1914; за відмінності в справах …). Начальник штабу 23-го армійського корпусу (13.11.1915-20.04.1916). Начальник штабу 41-го армійського корпусу (20.04.1916-18.02.1917). Командувач 5-й Заамурської прикордонної Піхотної дивізії (18.02.-20.07.1917). Відрахований з посади за хворобою з призначенням в резерв чинів при штабі Київського військового округу (з 20.07.1917).

У 1918 році на службі в збройних силах Української Держави — генеральний значковий, з 05.1918 Київський губернський староста.[1]

В еміграції в Югославії. Помер в Новий Сад (Сербія).

Нагороди та відзнаки
  • Орден Св. Станіслава 3-го ст. з мечами і бантом (1905)
  • Орден Св. Анни 3-го ст. з мечами і бантом (1905)
  • Орден Св. Станіслава 2-го ст. з мечами (1905)
  • Орден Св. Анни 2-го ст. з мечами (1906)
  • Орден Св. Володимира 4-го ст. з мечами і бантом (1906)
  • Орден Св. Володимира 3-го ст. (1910 25.02.1911)
  • Орден Св. Георгія 4-го ст. (ВП 19.05.1915)
  • Орден Св. Анни 4-го ст. (ВП 14.03.1916)
  • Орден Св. Станіслава 1-го ст. з мечами (ВП 21.11.1916)
  • Орден Св. Анни 1-го ст. з мечами (ПАФ 30.04.1917).

Примітки
  1. history.franko.lviv.ua

Джерела
  • ВП 1914—1917 и ПАФ 1917; Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань. Львів, 1995.
  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. М., 2003.
  • Список старшим войсковым начальникам, начальникам штабов: округов, корпусов и дивизий и командирам отдельных строевых частей. Санкт-Петербург. Военная Типография. 1913.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.