Хань Юй

Хань Юй (韩愈, 768 —25 грудня 824) — китайський поет, письменник, філософ часів династії Тан.

Хань Юй
Псевдо Туйчжи, Хань Чжанлі
Народився 768(0768)
Наньян
Помер 25 грудня 824(0824-12-25)
Чанань
Підданство династія Тан
Національність китаєць
Діяльність письменник, поет, філософ
Галузь філософія
Знання мов китайська[1]
Конфесія конфуціанство
Батько Han Zhongqingd[2]
Брати, сестри Han Huid
Діти Han Changd[2], Han Rud[2] і Han Zhouchoud[2]

Життєпис

Народився у 768 році у місті Наньян повіту Хеян (сучасний повіт Мен провінції Хенань). Походив з родини літераторів. У 770 році втратив батька, перейшовши під опіку старшого брата Хань Хуеі. Спочатку у 774 році з родиною перебирається до столиці Чан'ань. Проте внаслідок конфлікту брата з впливовим сановником Юань Цаєм у 777 році, родина Хань відправляється у заслання до Чаочжоу. Після смерті брата у 781 році Хань Юй повертається до Чан'аня, де у 792 році складається імператорський іспит та отримує вчене звання цзіньши. Після цього декілька років займає посаду військового губернатора Біанчжоу, а згодом військового губернатора Хучжоу. У 802 році отримує посаду в уряді, проте незабаром знову засилається до провінції за пропозиції знизити податки та критику буддизму. Лише у 807 році повертається до Чан'аня. Тут до 819 року займає посаду контролера-цензора. Незабаром призначається придворним істориком.

Філософія

Був запеклим ворогом буддистських та даоських ідей. Пропонував закрити монастирі їхніх прихильників, а усе майно конфіскувати. Відстоював повернення до старовини. При цьому конфуціанство повинно було стати єдиним вченням імперії. Його філософські думки знайшли відображення у працях з відповідної тематики: «Первісна істина», «Первісна природа людини», «Лист міністру Мена», «Звернення з умовляннями відмовитися від зустрічі кісток Будди».

Літературна діяльність

У прозі разом з Лю Цзун'юанєм був прихильником прози часів династії Хань. Хань Юй написав велику кількість віршів, часто грайливих, на різноманітну тематику, під його пензлем звичайні речі часто перетворювалися у дотепності. Був одним з провідних ліриків свого часу. В історії китайської літератури Хань Юй визнається як «Майстер творів» та «Літературний зразковий наставник для сотень поколінь». Значна кількість його віршів і творів прозою увійшли до «Збірки Хань Чжанлі» (40 томів), «Зовнішньої збірки» (10 томів). Перелік настанов зібрано також у роботі «Про вчителів».

Хань Юй написав «Правдиві нариси про імператора Шунь-цзуна», які за наполяганням палацових євнухів довелося тричі скорочувати і переробляти.

У «Життєписі Мао Іна» Хань Юй, свідомо наслідуючи знаменитому історикові Сима Цяню, написав біографію, але не державного діяча, а зайця. Заєць у нього має і славних предків, відомих чарами, і родовий спадок, робить кар'єру при дворі, але як і раніше боїться мисливців. Потомство заячого роду процвітає і змагається за первородство. Це приклад літературного пародіювання стилю історичних життєписів — вільність, яка викликала тоді загальне обурення.

Джерела
  • Owen, Stephen (ed.) (1996). An Anthology of Chinese Literature. W. W. Norton & Company, Inc., New York.
  • Jacques Pimpaneau, Chine. Histoire de la littérature, Éditions Philippe Picquier, Arles, 1989, rééd. 2004, 452 p.
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. China Biographical Database
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.