Харитонівка (Прилуцький район)

Харито́нівка село в Україні, в Прилуцькому районі Чернігівської області, центр сільради, якій підпорядкований хутір Скибівщина. Розташ. на лів. березі р. Галки (лівої прит. р. Лисогору), за 8 км від райцентру та за 11 км від автодороги Київ — Суми. Населення становить 488 осіб. Орган місцевого самоврядування Харитонівська сільська рада.

село Харитонівка
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Срібнянський район
Рада Харитонівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1345
Населення 488
Площа 2,834 км²
Густота населення 172,19 осіб/км²
Поштовий індекс 17340
Телефонний код +380 4639
Географічні дані
Географічні координати 50°38′27″ пн. ш. 32°59′59″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Водойми Галка
Місцева влада
Адреса ради 17340, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Харитонівка, вул. Першотравнева, 21
Карта
Харитонівка
Харитонівка
Мапа

Історія

Біля села виявлено поселення епохи бронзи раннього заліза (2-1 тис. . до н. е.), ранньослов'янського часу (3-5 ст).

Вперше згадується 1666. Входила до Срібнянської, а з 1761 — до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Глинського повіту Чернігівського намісництва, до Прилуцького повіту (1797—1923).

Гетьманщина

1666 — 36 госп. селян, з них 15 госп. орали «на 4-х волах» та 21 госп. — «на 2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село «до ратуші Срібнянської прислушаюче». 1730 гетьман Д. Апостол віддав його на уряд генер. обозному Я. Лизогубу, за яким воно залишалося й 1737. У тому ж році — 69 госп. селян, 36 госп. козаків (13 виборних, 23 підпомічників) та З госп. козачих підсусідків. У 2-й пол. 18 ст. X. перейшла до Милорадовичів. В Х.у 17-18 ст. діяла козацька школа.

1780 — 48 дворів (98 хат) селян, які належали майору Андр. Милорадовичу, 3 двори (10 хат) підсусідків та 41 двір (71 хата) козаків. Діяла дерев. Іоанно-Предтечинська ц-ва, побудована 1784 (перша ц-ва збудована до 1666).

Імперський період

1797 наліч. 708 душ чол. статі податкового населення.

У 19-20 ст. поміщиками X. були Милорадовичі. 1859—243 двори, 1759 ж. Згідно з реформою 1861 в X. утворено Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковані 2 сільс. громади (494 ревіз. душ). Козаки села села підлягали Іванківському Волосному правлінню відомства Палати державного майна.

Після реорганізації волостей X. 1867 увійшла до Березівської вол. 2-го стану. 1886 наліч. 194 двори селян-власників, які входили до 2-х сільс. грома д (О. Милорадовича та М. Милорадовича), 124 двори козаків, 3 двори міщан та ін., 350 хат, 1913 ж.; діяли: дерев. Іоанно-Предтечинська ц-ва (закрита за часів рад. влади), земське початкове однокласне училище (засн. 1860, у підпорядкуванні земства — з 1872), 3 шинки, базар щочетверга, крамниця, кузня, 14 вітряків.

На 1903 р. в селі числилось понад дві з половиною тисячі мешканців. 1910—330 госп., з них козаків — 112, селян 205, євреїв — 1, ін. непривілейованих — 2, привілейованих — 10, наліч. 2013 ж., у тому числі 12 теслярів, 18 кравців, 14 шевців, 1 столяр, 4 ковалі, 3 слюсарі, 1 чинбар, 50 ткачів, 3 візники, 52 поденники, 24 займалися інтелігентними та 304 ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросл е населення займалося землеробством. 2112 дес. придатної землі. Діяли: дерев, ц-ва, земське початкове однокласне училище, в якому навчалося 99 хлопч. та 31 дівч. (1912), однокласна жіноча церковнопарафіяльна школа. В 1910 році її закінчило 6 дівчат з отриманням свідоцтва. Ще 35 навчалися. Знаходилася школа в церковному приміщенні, і це було не зручно. Навчання проводилося безкоштовно. Вчитель мав власну квартиру при школі.[1]

Радянський період

При запровадженні округів X. 1923 відійшла до Роменського округу. 1996 року село мало 240 дворів, 555 ж.[2]

7 липня 1942 року розпорядженням німецького коменданта м. Срібного Брандау і старости села Харитонівка на примусові роботи в Німеччину було вивезено 65 жителів села віком від 16 до 49 років. 37 мирних жителів загинули в результаті діяльності окупаційної влади.[3]

Див. також

Примітки

  1. Прилукское уезд. земское собрание 1916 рік.
  2. Харитонівка// Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 505—506
  3. Державний архів Чернігівської області, фонд 3013, опис 1, справа 86. Акты-списки убитых и угнанных в рабство в Германию граждан Сребнянского района.

Посилання

  • Полное географическое описание нашего Отечества. Том VIII — Малороссия. — С.-Петербург, 1903. — С 364.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.