Харишин Михайло Володимирович

Харишин Михайло Володимирович (7 березня 1964(19640307), с. Посухів Бережанського району (Тернопільська область), Україна — історик, дипломат.

Харишин Михайло Володимирович
Народився 7 березня 1964(1964-03-07) (57 років)
село Посухів
Громадянство Україна
Місце проживання Київ
Діяльність дипломат
Alma mater Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка (2005) і Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1989)

Кандидат історичних наук (1995), референт з міжнародних відносин (1999).

Біографічні відомості

Народився 7 березня 1964 року у с. Посухів, Бережанського району, Тернопільської області, Україна.
У 1989 році закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка (історичний факультет).
У 1995 році закінчив аспірантуру Київського університету імені Тараса Шевченка.
У 1999 році закінчив Академію державного управління при Уряді Республіки Молдова (відділення "Міжнародні відносини").

У 2005 році Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка (Центр "Сучасний світ", іноземна філологія).

Член Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка.

Автор багатьох публіцистичних статей, наукових праць, у тому числі монографій, з середньовічної історії Української церкви, проблем вирішення конфліктних ситуацій на пострадянському просторі, з різних аспектів взаємовідносин України з Молдовою, Білоруссю, Росією, з окремих питань української історії, сьогодення. Публікувався у провідних наукових виданнях України (зокрема Український історичний журнал, Київська старовина, Людина і світ), Молдови (Administrarea Publica), Білорусі (Беларускі гістарычны часопіс, Спадчына, Роднае слова).

Автор низки літературно-художніх видань, опублікованих в Україні та Молдові.

Посади

З 1995 — перебуває на дипломатичній службі України. У центральному апараті МЗС працював на посадах другого секретаря Управління СНД, першого секретаря, радника Третього та Першого територіальних управлінь, заступника начальника Управління СНД Першого територіального департаменту. Був заступником Виконавчого секретаря, Виконавчим секретарем Міжвідомчої комісії з політичного врегулювання конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова.
З 2005 по 2007 — роки очолював Секретаріат Першого заступника Міністра закордонних справ України, входив до складу робочої групи МЗС України з питань тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

З 2014 по 2016 роки перебував на посаді начальника Відділу зв'язків з державними органами влади МЗС України.
З 1996 по 1999 роки - перший секретар Посольства України в Республіці Молдова (питання придністровського врегулювання), з 2001 по 2005 роки - перший секретар Посольства України в Республіці Білорусь (політичні питання). У 2007 — 2011 роках — радник-посланник Посольства України в Молдові, з 2016 року - радник з консульських питань Посольства України в Республіці Молдова.

Праці

  • Історія підпорядкування Української православної церкви Московському патріархату. — Київ, 1995. — 172 с. (монографія)
  • Російське самодержавство та Київська митрополича кафедра або як Українська православна церква позбулася автокефалії. — Київ, 1999. — 331 с. (у співавторстві).
  • Конфликтные ситуации на постсоветском пространстве. — Кишинев, 1999. — 112 с. (монографія)
  • О некоторых национальных особенностях или как Киевская церковь перешла в послушание церкви Московской. — Киев, 2015. — 226 с. (монографія)

Автор літературно-художніх видань (збірок віршів та есе):

  • Витоки. — Кишинів, 2010. — 208 с.
  • Четверта осінь. Інтерв"ю. — Кишинів, 2011. — 56 с.
  • Віхола. — Тернопіль, 2015. — 64 с.
  • Загублена руна. — Тернопіль, 2015. — 160 с.

Нагороди

Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2005), Почесна грамота Міністерства закордонних справ України (2006), Грамота Глави Української греко-католицької церкви «За особистий внесок у духовно-громадський розвиток української громади на теренах Республіки Молдова» (2009), Орден Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня Української православної церкви Київського патріархату (2010), інші відзнаки.

Лауреат національного конкурсу "Українська мова - мова єднання" у номінації "На видноті всього світу" (2012), Відзнака національного конкурсу "Українська мова - мова єднання" (2017).

Сім'я

Одружений, має двох дорослих дочок.

Проживає у м.Київ.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.