Посухів (Тернопільський район)
Посу́хів — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на заході району. До Посухова приєднано хутори Волосів та Зелений (Ґрюнфельдівка).
| село Посухів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Тернопільський район |
| Рада | Посухівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA61040030160081967 |
| Облікова картка | Посухів |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1438 |
| Населення | ▼ 608 (2014) |
| Територія | 1.090 км² |
| Густота населення | 600 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47546 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°24′35″ пн. ш. 24°57′09″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
300 м |
| Водойми | Золота Липа |
| Відстань до районного центру |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47546, с. Посухів |
| Сільський голова | Іванів Орися Степанівна[1] |
| Карта | |
  Посухів | |
 Посухів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
У селі є вулиці[2]: Бережанська, Шевченка (колишня Ковпака), Кульчицької, Пушкіна, Стефаника та Шашкевича.
Клімат
Для села характерний помірно континентальний клімат. Посухів розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Посухова | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,4 | 0,0 | 4,9 | 13,0 | 18,9 | 22,1 | 23,5 | 22,9 | 18,5 | 12,7 | 5,6 | 0,7 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,4 | −2,9 | 1,3 | 8,1 | 13,6 | 16,8 | 18,2 | 17,5 | 13,4 | 8,2 | 2,7 | −1,8 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,3 | −5,7 | −2,3 | 3,3 | 8,3 | 11,6 | 12,9 | 12,1 | 8,4 | 3,8 | −0,1 | −4,3 | 3 |
| Норма опадів, мм | 32 | 31 | 33 | 50 | 78 | 92 | 96 | 71 | 56 | 39 | 37 | 40 | 655 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
Село Посухів росташоване на Опіллі (територія, яка входить ло Галичини). Воно знаходьться в долині, яку оточують невисокі гори (до 500 м.) вкриті хвойними, дубовими, буковими та мішаними лісами. Етнічний народ який проживає на цій території називається - ополянами. Ополяни - це один із видів гуцульського народу, адже гуцульський етнос поділяється на: гуцулів, бойків, покутян і ополян.[джерело?] Через село протікає річка Золота Липа.
Назва села Посухів походить, ймовірно, від слова "посуха". Є така легенда, що колись на території села було величезне озеро, яке з часом почало висихати, а на осушених містях люди почали селитись.
Перша писемна згадка — 7 квітня 1438 року[3].
У 1438 році Посухів, разом із Заваловом, перебував у власності Станислава Завиші, молодшого внука Іваниша Унгаруса (Іван Угрин), шляхтича гербу і роду Сас. Рід Станислава був пізніше названий Завалівським, про що йдеться й у люстрації короля польського Казимира Ягеллонського[4].
Згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду [5].
1626 року внаслідок нападу татар село було повністю зруйноване[6].
Під час 1-ї світової війни спалене.
У 1909–1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.
Діяли «Просвіта» та інші українські товариства, кооператив.
В травні 2015 року парафія УАПЦ св. Архістратига Михаїла перейшла до складу УПЦ КП[7].
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[8].
Населення
Населення — 650 осіб (2007). Дворів — 181[9].
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,69 | |
| російська | 0,31 |
Відомі люди
Народилися
- Нестор Колодка (*1963) — український господарник, громадський діяч;
- Михайло Харишин (*1964) — український дипломат, історик;
- Мирон Шенклярський (*1937) — український інженер, науковець.
Працювали
- Ірина Олексів (*1936) — українська вишивальниця;
Пам'ятки
Є церква святого Архістратига Михаїла (1928, кам'яна), «фігура» Матері Божої.
Зберігся цвинтар Українських Січових Стрільців (1916), де поховано 70 усусусів і 2 турецькі вояки, споруджено пам'ятник УСС (1994). У 2021 році розпочалися реставраційні роботи кам'яного муру довкола муру.[11]
На горі Лисоня у серпні 2006 року освятили каплицю у пам'ять про героїчні бої Українських Січових Стрільців.
Брама у вигляді тризуба
Великий дубовий хрест на цвинтарі
Вигляд на браму з боку цвинтаря
Хрест на могилі усусуса
Поблизу села є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Панські джерела».
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа I ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.
Примітки
- Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
- Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.37, №319 (лат.)
- Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 482
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.157, №1792 (лат.)
- Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)
- На Тернопільщині Бережанське благочиння УАПЦ прийнято до складу УПЦ Київського Патріархату
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
- #khanasv (четвер, 22 липня 2021 р.). Тернопіль сьогодні: Реставраційні роботи у Посухові. Тернопіль сьогодні. Процитовано 22 липня 2021.
Література
- О. Жак, Л. Кулик. Посухів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 122-123. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Posuchów, wś, pow. brzeżański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 852. (пол.) — S. 852. (пол.)
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
|
Микола Шот. .svg.png.webp){kind=icon} Голгофа лицарів свободи на YouTube // ТТБ, 1995. |
- Посухів (Бережанський район) // Замки та храми України.
Шаблон:Населені пункти над Золотою Липою