Харченко Ігор Юрійович

Ігор Юрійович Харченко
	Ігор Юрійович Харченко Ігор Харченко
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії
	29 січня 2013 — 14 квітня 2020
Президент	Віктор Янукович; Олександр Турчинов; Петро Порошенко; Володимир Зеленьский
Прем'єр-міністр	Микола Азаров; Арсеній Яценюк
Попередник	Кулінич Микола Андрійович
Наступник	Корсунський Сергій Володимирович
Надзвичайний та Повноважний Посол України у Великій Британії
	9 грудня 2005 — 30 липня 2010
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Віктор Янукович; Юлія Тимошенко
Попередник	Мітюков Ігор Олександрович
Наступник	Хандогій Володимир Дмитрович
Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Польща.
	1 листопада 2003 — 1 грудня 2005
Президент	Леонід Кучма; Віктор Ющенко
Попередник	Никоненко Олександр Миколайович
Наступник	Моцик Олександр Федорович
Заступник Міністра закордонних справ України.
	1 липня 2003 — 1 листопада 2003
Президент	Леонід Кучма
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії.
	1998 — 2000
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Чалий Олександр Олександрович
Наступник	Бутейко Антон Денисович
Народився	15 травня 1962 (59 років); Київ, Українська РСР, СРСР
Відомий як	дипломат, політик
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Освіта	Факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету (1985)
Діти	дві доньки
Професія	дипломат
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

І́гор Ю́рійович Ха́рченко (15 травня 1962, Київ, Українська РСР, СРСР) — український дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України.

Біографія

Народився 15 травня 1962 у Києві.

Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1985), з міжнародних відносин, референт-перекладач англійської та румунської мов. Кандидат історичних наук.

З 1979 по 1980 — електромонтер ВЕО «Київенерго».

З 1980 по 1985 — студент Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 1985 — викладач кафедри гуманітарних дисциплін підготовчого факультету для іноземних громадян Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 1985 по 1988 — аспірант кафедри історії міжнародних відносин та зовнішньої політики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 1988 по 1992 — викладач кафедри історії міжнародних відносин та зовнішньої політики Українського інституту міжнародних відносин при Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка.

З 1992 — перший секретар сектору Європейської політики відділу політичного аналізу і планування МЗС України.

З 1992 по 1993 — завідувач сектору Європейської політики відділу політичного аналізу і планування МЗС України;

З 1993 — виконувач обов'язків начальника відділу політичного аналізу і планування МЗС України; виконувач обов'язків начальника Управління політичного аналізу і планування МЗС України.

З 1993 по 1997 — начальник Управління політичного аналізу і планування МЗС України.

З 1997 по 1998 — заступник Постійного представника України при ООН (керівник Секретаріату Голови 52-ї сесії ГА ООН); Посол України з особливих доручень.

З 1998 по 2000 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії.

З 2000 по 2001 — заступник міністра закордонних справ України.

З 21.08.2001 по 07.2003 — заступник державного секретаря МЗС України.

З 24.09.2001[1] — Повноважний представник України на Балканах.

З 07.2003 по 11.2003 — заступник Міністра закордонних справ України.

З 11.2003 по 12.2005[2] — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Польща.

З 09.12.2005[3] по 30.07.2010[4] — Надзвичайний та Повноважний Посол України у Великій Британії

З 16.04.2006[5] — 30.07.2010 — Постійний представник України при Міжнародній морській організації (ІМО).

З 16.09.2010[6] — Спеціальний представник України з питань придністровського врегулювання.

З 29.01.2013[7] по 14 квітня 2020 року[8] — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Японії.

Володіє англійською, румунською, польською, російською мовами.

Одружений, має двох доньок.

Дипломатичний ранг

Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Нагороди

Орден За заслуги III ступеня (2002)[9]

Див. також

Примітки

Джерела

Офіційний сайт Посольства України в Японії

Література

В. М. Матвієнко. Харченко Ігор Юрійович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 893/2001 Про призначення І.Харченка Повноважним представником України на Балканах

[2] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1720/2005 Про звільнення І.Харченка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.

[3] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1721/2005 Про призначення І.Харченка Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.

[4] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 737/2010 Про звільнення І.Харченка з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, Постійного представника України при Міжнародній морській організації (ІМО)

[5] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 315/2006 Про призначення І.Харченка Постійним представником України при Міжнародній морській організації (ІМО)

[6] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 905/2010 Питання Спеціального представникам з питань придністровського врегулювання

[7] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 46/2013 Про призначення І.Харченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Японії УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 141/2020 Про звільнення І.Харченка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Японії

[8] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 141/2020 Про звільнення І.Харченка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Японії

[9] Про відзначення державними нагородами України