Хвиля (значення)

Хви́ля — слово, що має в українській мові кілька значень. Основне значення — «зміна стану середовища, що поширюється у просторі», але засвідчене й застаріле значення — «хвилина», «мить»[1]. Така неоднозначність пояснюється незвичайною етимологією слова: вважається, що українське хвиля походить від пол. fala («хвиля»); наявність же початкового «хв» пояснюють тим, що на українському ґрунті воно злилося з іншим польським словом chwila («мить»). Для розрізнення понять надалі за позначенням часу закріпилося «хвилина», за позначенням природного явища — «хвиля». Інший цікавий факт полягає в тому, що завдяки новотворам вдалося уникнути іншої неоднозначності, що була в староукраїнській мові: це явище називалося у ній словом «вовна» — омонімічним до «вовна» («шерсть тварин»). Незважаючи на те, що ці слова позначають різні речі, вони є «родичами»: обидва походять через праслов. *vьlna («вовна», «хвиля») від праіндоєвроп. кореня *u̯el, що мав два значення — «смикати» і «валити». Значення праслов'янського *vьlna як «вовна» розвинулося з першого значення кореня, як «хвиля» — з другого. Значення праслов. *vьlna як «хвиля» збереглося в російській (волна), болгарській (вълна), чеській і словацькій (vlna) мовах, в інших же слов'янських мовах це значення (ст.-пол. weɫna) забулося — очевидно, теж внаслідок омономії[2][3]: у польскій замість нього вживається fala, у південно-західних мовах (сербській, хорватській словенській) — val.

Фізика

Спорт
  • Хвиля — явище на стадіоні під час матчу, коли вболівальники на трибунах послідовно, сектор за сектором, встають з місць та підіймають догори руки (супутній вираз — «пустити хвилю»)

Суспільне жіття

Як складова назв радіостанцій
  • «Львівська Хвиля» — радіостанція у м. Львові
  • «Буковинська Хвиля»
  • «Житомирська Хвиля»
  • «Хвиля Десни»

Події в суспільстві
  • Хвиля мобілізації
  • Слов'янська хвиля

Інші значення
  • Хвиля — застарілий синонім слів «хвилина», «мить»[1]

Персоналії

Кінематограф

Примітки
  1. Хвиля // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.