Хворий Вакх

Микеланджело да Караваджо народився у північній Італії, що мала особливості в розвитку мистецтв. Окрім Венеції, ці області були менш охоплені ідеями доби Відродження і зберігали традиції реалізму, схильного до простоти і провінційності. В мистецтві Італії того часу домінував маньєризм — течія в мистецтві, що взяла за взірець твори великих майстрів Риму початку 16 ст. та зробила їх догмою. Якщо перша генерація маньєристів (Франческо Сальвіаті, Понтормо, Россо Фьорентіно) ще шукала нові стежки в мистецтві, то послідовники відмовились від пошуків і завели мистецтво у глухий кут.

Караваджо починав свій шлях в оточенні пізніх маньєристів. Його перший вчитель — Сімоне Петерцано саме з маньєристів Мілану. Невідомо, який слід залишив Петерцано в душі юнака, але технічні навички той отримав. Водночас творів Караваджо в стилі маньєризму — не знайдено. Ймовірно, їх і не було.

Швидше за все юнака навчали образи в ломбардських церквах, які відігравали в Італії роль музеїв до виникнення останніх. Міг він бачити і портрети майстрів терраферми, земель на континенті, що належали Венеції. Майстри терраферми малювали портрети прості за побудовою, в побутовому оточенні, не цуралися додавати натюрморти (Джованні Баттіста Мороні «Портрет кравця», Моретто да Брешиа «Портрет невідомого», обидва у Лондоні).

Декілька портретів, що напише й Караваджо, прості за строєм, в побутовому оточенні («Портрет Маффео Барберіні», Флоренція, «Портрет Алофа де Віньякур з пажом», Париж). А його побутові картини суто портретні з елементами натюрморту («Юнак з кошиком фруктів», Рим; «Лютніст», Петербург).

Нехай назва не вводить в оману — вона виникла пізніше, і невідомо, як саме називав її художник. Він опинився у Римі у віці приблизно 20 років і перебував у скрутному економічному становищі. Аби заробляти на хліб і не розлучатися з мистецтвом, пішов у помічники до майстра Чезаре д'Арпіно. Швидше за все полотно виникло в період блукань по Риму. Не маючи змоги сплачувати натурникам за позування, він писав самого себе, дивлячись у дзеркало. Цей «Вакх» перейшов у майно художника д'Арпіно, в картинах якого Караваджо вимальовував фрукти і квіти. За несплачені податки майно д'Арпіно було арештоване. Аби не платити гроші, художник сплатив борг збіркою своїх та чужих картин. Так цей твір опинився в руках папи римського, а той подарував усю збірку племіннику Шипіоне Боргезе. Назву картині дав якийсь жартівник-балагур, що побачив бога вина в обличчі юнака, котрий одужує після хвороби.

• Музеи Рима. Галерея Боргезе. Нац. галерея, М."Изобразительное искусство",1971.(рос.)
• Джорджо Бонсанти, «Караваджо», Слово(Slovo), 1995.(рос.)
• Всеобщая история искусств, т 4, М."Искусство",1963.(рос.)

• Живопис бароко
• Караваджизм
• Колекціонер
• Вінченцо Джустініані
• Меценат
• Провенанс
• Смерть Марії
• Сім справ милосердя