Хмельницький Борис Мойсейович

Бори́с Мойсе́йович Хмельни́цький (*4 лютого 1885, Старобільськ,  — † 17 липня 1959, Харків) лікар-фтизіатр, директор Українського науково-дослідного туберкульозного інституту, професор, завідувач кафедри фтизіатрії ХМІ(Харківський медичний інститут), діяч охорони здоров'я України.

Хмельницький Борис Мойсейович
Народився 4 лютого 1885(1885-02-04)
Старобільськ, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 17 липня 1959(1959-07-17) (74 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність лікар
Alma mater медичний факультет Харківського університетуd
Заклад Харківський національний медичний університет

Життєпис

Народився 4 лютого 1885 року в сім'ї службовця-фармацевта. Закінчив гімназію в місті Старобільську в 1903 році, після чого вступив на медичний факультет Імператорського Харківського університету, який закінчив у 1910 році.

У студентські роки одружився, в 1907 році народилася донька Наталя, а в 1920 — друга дочка Ірина. Оскільки Борис Мойсейович був вихідцем з небагатої сім'ї, заробляв на життя за допомогою репетиторства та основній своїй посаді ординатора госпітальної терапевтичної клініки. В штат не був зарахований через національне обмеження (єврей).

У 1914 році був мобілізований в армію і з 1914 по 1918 роки перебував на фронті, будучи ординатором польового рухомого госпіталю, лікарем для доручень головного евакопункту. Після лютневої революції був відряджений до Харкова, де після Жовтневої революції короткий час працював у госпіталі Червоної Армії.

З 1921 року працював в Українському інституті туберкульозу завідувачем терапевтичного відділення, в 1923 році був зарахований асистентом кафедри туберкульозу Харківського медичного інституту і з 1931 року був затверджений на посаді завідувача кафедри. З 1940 року — директор Українського інституту туберкульозу.

У 1941 році був мобілізований до лав Червоної армії, призначений на посаду начальника евакогоспіталю № 3481 і перебував на цій посаді до лютого 1945 року. З лютого 1945 року в зв'язку з демобілізацією був звільнений від займаної посади і призначений начальником відділення госпіталю. У жовтні 1945 госпіталь був розформований.

З 1944 року одночасно зі службою в госпіталі продовжував виконувати обов'язки завідувача кафедри туберкульозу та директора Українського науково-дослідного туберкульозного інституту. З 1951 року був переведений на основну роботу до Харківського медичного інституту, де і пропрацював до самої своєї смерті, яка настала 17 липня 1959 року.

У 1951 році під керівництвом Б. М. Хмельницького була захищена дисертація «Туберкулінодіагностика в клініці внутрішніх хвороб», автором якої була Любов Трохимівна Мала, згодом доктор медичних наук, професор, дійсний член Академії медичних наук, організатор і директор кардіологічного центру у Харкові, згодом перетвореного в НДІ терапії НАМН України ім. професора Малої Л. Т.

Борис Мойсейович Хмельницький є засновником Харківської школи фтизіатрії, відомої як «школа ендогеністів».

Був членом міжнародних медичних товариств, Вченої Ради Міністерства охорони здоров'я УРСР тощо.

Автор понад 50 наукових праць, зокрема кількох монографій.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.