Хомінг

Хомінг, інстинкт дому — здатність тварини за певних умов повертатися зі значної відстані на свою ділянку проживання, до гнізда, лігва тощо.

Найяскравіше інстинкт дому проявляється у видів з дальніми сезонними міграціями (вугор річковий, прохідні лососеві риби, морські черепахи, багато перелітних птахів, ластоногі).

Сивка бурокрила (Pluvialis dominicana), що відлітає наприкінці літа на зимівлю за 13 тис. км від місця свого гніздування, наступної весни влаштовує гніздо не далі, ніж за декілька метрів від торішнього. Більшість самців морського котика з початком сезону розмноження повертаються на одне і те ж місце, де з року в рік займають одну і ту ж територію діаметром з 10 м. Альбатроси, завезені від гніздової території за 2000—6000 км, повертаються на свої гнізда, пролітаючи в середньому по 200—500 км на день.

Хомінг, як показали експерименти, властивий також осілим тваринам (наприклад, деяким земноводним та плазунам). Хомінг, вироблений у ході штучного добору, у високому ступені розвинутий у поштових голубів.

В основі хомінгу лежить «прив'язаність» особини до певної ділянки місцевості, де тварина народилася (філопатрія) або де вона успішно розмножилася.

Хомінг — деякі форми поведінки клітин, які вертаються до «вихідного місця існування». Хомінг властивий для Т-лімфоцитів, які після дозрівання в тимусі повертаються до лімфатичних вузлів. Гемопоетичні стовбурові клітини демонструють хомінг при пересадці кісткового мозку — після введення у кров клітин донора в організм реципієнта, стовбурові клітини повертаються у кістковий мозок.

• Орієнтація тварин
• Міграція тварин
• Міграція птахів

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.