Черепахи

Черепа́хи (Testudines) — ряд завропсидів (за старою класифікацією плазунів), що існує впродовж 250 мільйонів років. Містить близько 230 видів, що групуються в 12 родин і 5 підрядів, що поширені по всій землі і живуть як у воді, так і на суші. Черепахи здавна вважаються символом повільності і мудрості. Будова тварини настільки своєрідна й так відрізняється від будови інших представників класу плазуни, що їх неможливо сплутати.[2]

Черепахи
Період існування: пізня юранаш час
Каролінська коробчаста черепаха
(Terrapene carolina)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Клада: Perichelydia
Ряд: Черепахи (Testudines)
Batsch, 1788 [1]
Підряди

Cryptodira
Pleurodira
Proganochelydia

Мапа поширення черепах
Вікісховище: Testudines

Етимологія

Слово черепаха походить від прасл. *čerpaxa, утвореного від *čerpъ/*čerpa («горщик», «череп»). Первісно черепаха в українській мові називалась желв (від прасл. *žely, род. відм. *želъve; спор. з жовно, залоза), заміну ранішої назви в східнослов'янських мовах пояснюють табуїстичними міркуваннями[3][4].

Опис

Ростуть черепахи протягом усього життя. З віком їх ріст стає повільнішим. Живуть тварини довго. Багато видів черепах доживають до 100 років. Та це не межа. Відомий випадок, коли на Атлантичному узбережжі Франції рибалки зловили черепаху віком близько 200 років.[2]А корейські рибалки піймали черепаху з табличкою на панцирі, що вона жила ще в 14-му році династії Мін (панувала з 1368 р.), — тобто вік черепахи близько 600 років.[5]

Панцир

Панцир черепах складається із спинного щита карапакса і черевного пластрона. Він складається зі спинного черевного щитів, утворений розширеними кістками скелета. Зверху у більшості черепах панцир покритий симетричними роговими щитками. Спереду і ззаду панцир має отвори, через які тварина висуває свої кінцівки. У деяких видів рухомі частини панцира можуть щільно закривати обидва отвори (або один з них) в хвилину небезпеки. Форма панцира пов'язана зі способом життя черепах: у наземних видів він високий, куполоподібний, часто горбкуватий, у прісноводих — низький, сплющений і гладкий, у морських має обтічну краплеподібну форму.

На спинному щиті виділяються шийний, хребетні, бічні і краєві щитки, на черевному — горловий, міжгорлові, плечові, грудні, черевні, стегнові, задньопрохідні, пахвові, пахові і міжкрайові щитки. Кожен щиток росте самостійно, і на ньому зростають концентричні річні кільця.

У м'якотілих черепах панцир покритий зверху м'якою шкірою

Розмноження

Розмноження черепах протікає однотипно. У сухопутних та морських черепах запліднення відбувається в організмі черепахи. Самець спонукає самку до парування, покусуючи її та штовхаючи головою.[6] Після спаровування, що здійснюється в більшості випадків на суші, самиці відкладають яйця в глекоподібну ямку, яку вони викопують задніми ногами. Потім ямка засипається і утрамбовується зверху ударами пластрона. Яйця кулясті або еліптичні, білого кольору, покриті твердою вапняною шкаралупою. Лише у морських і деяких бокошиїх черепах яйця покриті м'якою шкірястою оболонкою. Число яєць, що відкладаються, коливається у різних видів від декількох штук до сотні. Багато черепах мають декілька кладок протягом сезону.

Малюки черепахи мають розмір 3 см. Ледве з'явившись з яйця, вони поводять себе дуже активно і здатні кусатись.[2]

Походження

Скелет архелона

Умовно черепахи вважаються нащадками пермських котилозаврів. Перша черепаха Proganochelys quenstedi з'явилася в мезозойську еру у тріасовому періоді (200 млн років тому). З 26 родин 12 дожило до наших днів. Багато «сучасних» черепах зараз знаходяться на межі зникнення. Відомо безліч викопних черепах, серед яких найбільшою була міоланія, завдовжки близько 5 м. Черепаха, ймовірно, мала величезний, практично однієї довжини з панциром, могутній хвіст усаджений двома рядами кістяних шпильок сплощень, а на кінцях трикутного черепа розташовувалися довгі притуплені «роги», направлені назад і убік.

Найбільшою з відомих черепах є черепаха архелон (Archelon ischyros) з крейдового періоду, яка жила в морі. Розмір одного з виявлених скелетів сягає 4 м. Припускають, що її вага сягала до 2,2 тонн.

Австралійський палеонтолог Майкл Лі запропонував нову гіпотезу щодо походження черепах[7]. Як і багато авторів до нього, Лі вважає, що черепахи близькі до великих рослиноїдних ящерів пермської епохи парейазаврів; але він припускає, що черепахи разом з парейазаврами походять від діапсід — гілки рептилій, до якої належать крокодили, динозаври та ящірки. Якщо ця гіпотеза підтвердиться, вона означатиме дуже сильну перебудову еволюційного древа рептилій, можливо, навіть заслуговуючу назви «нової філогенії рептилій».[8]

Класифікація

Взаємовідносини з іншими живими рептиліями s.l.
Діапсиди
Архозаври

Крокодилоподібні (крокодили й алігатори)

Птахи

Черепахи

Лепідозаври

Лускаті (ящірки, змії та ін.) й Дзьобоголові (гатерії)

  • Incertae sedis
    • Рід †Murrhardtia
    • Рід †Chinlechelys
    • Рід †Chelycarapookus (Testudines incertae sedis)
    • Рід †Chitracephalus (Testudines incertae sedis)
    • Рід †Neusticemys (Testudines incertae sedis)
    • Рід †Scutemys (Testudines incertae sedis)
  • Рід †Odontochelys
Proganochelys quenstedti

Загрози та охорона

Зовнішні відеофайли
1. Як виживають морські черепахи // Канал «Цікава наука» на YouTube, 29 червня 2020.

Основну загрозу чисельності черепах становить промисел яєць і вживання м'яса черепах в їжу, загибель їх в риболовних сітях. З панцирів виготовляють ювелірні прикраси та сувеніри. Нелегальна торгівля та інші загрози призводять до значного скорочення деяких популяцій. У додатки СІТЕС внесено всі 7 видів морських черепах. Комерційна міжнародна торгівля цими видами заборонена[11].

Цікаві факти

Черепаха Берті, яка живе у Великій Британії, може розігнатися до швидкості 0,28 м за секунду (близько кілометра на годину). Автори книги Гіннесса називають Берті найшвидшою черепахою у світі[12]

Серед черепах чимало таких, які стали настільки відомими, що отримали власні імена. Серед них: Адвайта, Гаррієт, Джонатан, Самотній Джордж, Тімоті, Туї Маліла та інші.

23 травня відзначається Всесвітній день черепахи.

Примітки

  1. Testudines. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
  2. Тваринний світ / Ілюстрована енциклопедія. — Харків : Промінь, 2007. — С. 170. — ISBN 978-966-7991-81-4.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У  Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д  Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  5. Дванадцять місяців:настільна книга-календар (Укр.). Київ: Веселка. 1978. с. На 45–й стор.
  6. Ф. Керфоллі і М. Феррарі; Іл. І. Сталіо, А. Кантуччі і А. Моранді. Велика ілюстрована енциклопедія тварин: Пер. з нім. — К. : Махаон, 2001. — С. 163, 173. — ISBN 966-605-271-7.
  7. Lee Michael S.Y. Turtle origins: insights from phylogenetic retrofitting and molecular scaffolds // Journal of Evolutionary Biology. — 2013. — December (in press). — V. 26, Issue 12. — P. 2729—2738.
  8. Ястребов О. Нова гіпотеза щодо походження черепах
  9. J. Sterli and M. S. de la Fuente. 2013. New evidence from the Palaeocene of Patagonia (Argentina) on the evolution and palaeo-biogeography of Meiolaniformes (Testudinata, new taxon name). Journal of Systematic Palaeontology 11(7):835-852
  10. Joyce, Walter G. (2007). «Phylogenetic relationships of Mesozoic turtles» (PDF) Архівовано 6 червня 2013 у Wayback Machine.. Bulletin of the Peabody Museum of Natural History 48 (1): 3–102
  11. Sea turtle. wildfor.life. Процитовано 5 червня 2016.
  12. Книга рекордів Гіннесса розповіла про найшвидшу черепаху в світі (УНІАН)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.