Хорватський націоналізм

Хорватський націоналізм — форма націоналізму, яка сприяє культурній єдності хорватів.

Рання версія герба Хорватії
Колишній прапор Хорватії, головний символ Хорватських націоналістів

Сучасний хорватський націоналізм вперше виник у 19 столітті після посилення тиску на мадеризацію, і став активний після квітневих законів, які ігнорували хорватську автономію під час Угорського королівства. Він ґрунтувався на двох основних ідеях: історичному державному праві, заснованому на спадкоємності із середньовічною хорватською державою, та ідентичності, яка є пов'язана із слов'янами.

Після заснування Югославії 1918 року, відповідно до сербських націоналістичних бажань забезпечити так звану «єдність сербів», у конституції Югославії 1921 року була створена високоцентралізована держава, що викликало обурення серед хорватів та інших народів Югославії. Хорват Далмації та головний югославський лідер часів Першої світової війни Анте Трамбіч засудив конституцію Югославії 1921 року за встановлення сербської гегемонії у Югославії всупереч інтересам хорватів та інших народів Югославії. Хорватські націоналісти виступали проти централізованої держави з сербськими націоналістами, і вимагали автономії Хорватії у складі Югославії. Вимога хорватських націоналістів щодо автономної Хорватії у складі Югославії була прийнята урядом Югославії в Угоді Цветковича-Мачека 1939 року. Угода викликала обурення сербських націоналістів, які виступали проти угоди на тій підставі, що вона послаблює «єдність сербів» у Югославії, який стверджує своє значення у Югославії з гаслом «Сильна Сербія». Угода також розлютила боснійців (тоді ще відомих як югославські мусульмани), включаючи Югославську мусульманську організацію (ОМУ).

Хорватський націоналізм тоді став значною мірою бездіяльним, за винятком Хорватської весни, розпаду Югославії та Хорватської війни за незалежність. У своїй більш крайній формі хорватський націоналізм уособлюється прагненням до встановлення великої хорватської держави, ідеалізація селянських та патріархальних цінностей, а також антисербські настрої.[1][2][3]

Партії

Поточні
  • Хорватський демократичний союз Боснії та Герцеговини (1990- до нині)
  • Хорватська партія права (1990 — до нині)
  • Партія прав Боснії і Герцеговини 1861 (1990 — до нині)
  • Хорватська чиста партія прав (1992 — до нині)
  • Хорватська селянська партія Боснії і Герцеговини (1993 — до нині)
  • Хорватська партія прав Боснії та Герцеговини (2004 — до нині)
  • Партія хорватського права (2004 — до нині)
  • Автентична хорватська партія (2005 — до нині)
  • Хорватський демократичний союз (2006 — до нині)
  • Тільки Хорватія - Рух за Хорватію (2007 — до нині)
  • Незалежна Хорватія (2017 — до нині)
  • Рух за Батьківщину (2020 — до нині)

Історичні
  • Хорватський народний союз (1910—2010)
  • Хорватське відродження (2002—2011)
  • Хорватський блок (2002—2009)
  • Хорватська коаліція (2010—2011)

Особистості

Див. також

Примітки
  1. Wayback Machine. web.archive.org. 9 квітня 2016. Процитовано 5 серпня 2021.
  2. Encyclopedia of Nationalism, Two-Volume Set (англ.). Elsevier. 27 жовтня 2000. ISBN 978-0-08-054524-0.
  3. Butorac, Josip (19 грудня 1969). Ivan Mužić, Hrvatska politika i jugoslavenska ideja. Crkva u svijetu : Crkva u svijetu (хор.) 4 (5-6). с. 502–507. ISSN 0352-4000. Процитовано 5 серпня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.