Анте Старчевич

Анте Старчевич (хорв. Ante Starčević; *23 травня 1823, Житник, біля Ґоспича — †28 лютого 1896, Загреб) — хорватський політик, публіцист, письменник. Часто його називають «Батьком Батьківщини Хорватії».

Анте Старчевич
хорв. Ante Starčević
Народився 23 травня 1823(1823-05-23)[1][2]
Великий Житник, Країна, Австрійська імперія
Помер 28 лютого 1896(1896-02-28)[1][2] (72 роки)
Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина
Країна  Угорське королівство
 Австро-Угорщина
Діяльність політик
Alma mater Університет Печа
Науковий ступінь докторський ступінь[3]
Знання мов хорватська[1]
Партія Партія праваd

Спектр інтересів та діяльності Анте Старчевича надзвичайно широкий: історія, філологія, літературна критика, філософія, поезія, драматургія, сатира, політика, журналістика.

Восени 1845 року Старчевич закінчує гімназію та вступає до римо-католицької семінарії в Сені, продовжує студіювати теологію у Пешті. у 1846 отримує почесний докторат з філософії. Того ж року вирішує відійти від кар'єри священика і повністю присвятити себе боротьбі за вільну та незалежну Хорватію. Після невдалої спроби отримати місце викладача в Загребському університеті працює в адвокатській конторі п. Шрама до 1861 року. Того ж таки року обраний депутатом до Хорватського Сабору (парламенту), але вже 1862 року як противник тодішнього режиму втрачає місце в Саборі та протягом місяця відбуває тюремне ув'язнення. Та вже у 1865 році знову обирається депутатом Сабору, так само проходить на виборах у 1871 та 1878 роках.

У тодішньому Саборі Старчевич виступає як найпалкіший прихильник хорватської незалежності, противлячись будь-якій залежності Хорватії від Угорщини чи Австрії. У 1861 році заклав фундамент для заснування Хорватської партії права (Hrvatska stranka prava).

Політичну доктрину Старчевича можна окреслити його девізом: «Бог і хорвати!». Також гостро виступав проти ідеї югославства, заперечуючи утопічні ідеї про те, що хорвати та серби це один і той самий народ.

Помер 28 лютого 1896 року у Загребі. Похований, за власним заповітом, біля церкви св. Марка у загребському районі — Шестинах.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119559013 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.