Хосе Рісаль

Син землевласника і орендаря. Значний вплив на свідомість мало 2-річне ув'язнення матері за брехливим наклепом. Закінчив єзуїтську колегію та навчався в Манільському університеті, але 1879 року був змушений емігрувати з рідної країни[3] та продовжив свою освіту на медичному та філософському факультетах Мадридського університету, яку закінчив у 1882 році, отримавши ступінь бакалавра медицини. 1883 року склав випускні іспити з філософії та літератури, і йому було присвоєно вчений ступінь з оцінкою «чудово». Вчений ступінь доктора медицини був отриманий ним 1886 року. Потім у Гайдельберзькому університеті вивчав психологію, у Берліні працював під керівництвом відомого біолога та хіміка Рудольфа Вірхова, вивчаючи расове питання. Згодом відвідував найвіддаленіші сільськогосподарські райони Німеччини та Франції, а потім Швейцарії, порівнюючи їх з умовами філіппінського села.

В історичному минулому філіппінців Рісаль шукав ідею, щоб «озброїти» філіппінців для боротьби. Він вирішив перевидати працю Антоніо де Морга 1607 року, де йшлося про писемність і культуру, що існувала до приходу іспанців, розвинену торгівлю з Китаєм та Індією, про життя незалежних філіппінських племен і князівств.

1892 року повертається на Філіппіни. Незабаром засновує Філіппінську лігу. Серед 18 осіб, які брали участь в фундуванні Ліги, не менше половини були чільними членами масонських організацій. Хосе Рісаль висував ідею згуртування і просвіту народу, виховання свідомих патріотів. Проте менш ніж через місяць був заарештований і висланий до Дапітану (на північно-східному узбережжі острова Мінданао). Тут зайнявся етнографічними дослідженнями. Невдовзі Філіппінська ліга розкололася — лідер радикальних заходів Андрес Боніфасіо заснував нову організацію «Катіпунан».

Незабаром після початку Філіппінської революції Рісаля було страчено в Манілі в 1896 році.

Його романи надзвичайно важливі для розуміння еволюції світогляду Хосе Рісаля. Загальна спрямованість романів Рісаля — антиколоніальна та антиклерикальна, проти іспанських поневолювачів, чернечих орденів та ченців, що завдають тяжких лих філіппінському народу. Цензурний комітет генерал-губернаторства Філіппіни зажадав їх вилучення та публічного спалення. Рісаль був звинувачений у нападках на державну релігію, іспанську адміністрацію, цивільну гвардію.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Рісаль-і-Алонсо Хосе // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Л — Я. — С. 426. — ISBN 966-692-744-6.