Хосе Ґвадалупе Посада

Посада перед своєю майстернею

Х. Г. Посада, «Розстріл чотирьох вояків Сапати» Дереворит.

Він народився в місті Агуаскальєнтес, де він навчався мистецтву літографії. Його кар'єра почалася в 1871 році роботою політичного карикатуриста для місцевої газети, El Jicote («Джміль»). Після одинадцяти випусків газета закрилася, на загальну думку, тому що одна з карикатур Посади образила впливового місцевого політика[6] і він переїхав до сусіднього міста Леона. Він узяв там шлюб і відкрив друкарню і комерційний магазин ілюстрацій, який процвітав до 1888 року, коли руйнівна повінь вразила місто, після чого Посада переїхав до Мехіко. Почав працювати як мандрівний гравер-ілюстратор для видавниць столиці, через кілька років він був прийнятий на постійну роботу до видавничої фірми Антоніо Ванегас Арройо, для якої він створив цілий ряд книжкових обкладинок та ілюстрацій. Багато його творів, що зображали поточні події, були також видані в різних газетах. Найвідоміші роботи Посади — серія зображень калавер, скелетів, одягнених в різні костюми, як наприклад Калавера Катріни (Calavera de la Catrina — «калавера жінки-франта»), що була сатирою на життя вищого класу часів правління Порфіріо Діаса.

Низка його гравюр-зображень мала сатиричний характер, особливо висміювалася реакційна католицька церква. Багато з них були засновані на індіанських мотивах. Після його смерті, проте, його зображення почали пов'язувати лише з мексиканським святом Дня мертвих (Día de los Muertos), забуваючи та замовчуючи його гравюри вибухово-протестного характеру. Бо буржуазні уряди Мескики не були зацікавлені ні в поширенні ідей мексиканської революції, ні в давно необхідних буржуазно-демократичних реформах, які гальмували.

Його роботи в значній мірі навмисно забували наприкінці життя художника та після смерті, чому сприяв сам характер періодичних видать, несформована в тодішній Мексиці уява про вартість національної графіки і значний внесок в її розвиток самого Х. Г. Посади. Проте, були знову поширені в масах у 1920-і роки французьким художником та істориком Жаном Шарло (Jean Charlot), який зустрічався з Посадою під час відвідування Дієго Рівери. Хоча Посада помер в бідності, його зображення добре відомі сьогодні як зразок традиційного мексиканського мистецтва. Відомий художник Хосе Клементе Ороско (José Clemente Orozco) добре знав Посаду в молодості і часто згадував його, вказуючи, що творчість Посади значно вплинув на його власні роботи.

«Оахакська калавера» (Calavera Oaxaqueña), 1910

• 
  Калавера Катріни
• 
  Lagartijo (франт)
• 
  Обкладинка збірника балад: Ернан Кортес і його пригоди
• 
  Дзвін свободи в Мехіко
• 
  Жахи Американо-мексиканської війни
• 
  Сінко де Майо 1862 року
• 
  Калавери Сінко де Майо
• 
  Солдадера
• 
  Дон Кіхот

• Мистецтво Мексики
• Мексиканська революція
• Леопольдо Мендес
• Майстерня народної графіки

• Ades, Dawn, Art in Latin America: The Modern Era. New Haven: Yale University Press, 1989, pp. 354, 110—123.
• Art Encyclopedia, Vol 25, p. 321.
• Catlin, Stanton, Art of Latin America Since Independence. New Haven: Yale University Press, 1966, p. 190.
• Posada, José Guadalupe, Posada's Popular Mexican Prints. NY: Dover Publications, 1972.
• Rothenstein, Julian, Posada: Messenger of Mortality. NY: Moyer Ltd, 1989.
• Tenenbaum, Barbara, Encyclopedia of Latin American History and Culture. New York: Scribner's, 1996, p. 457, Vol 14.
• Tyler, Ron, ed., Posada's Mexico, Washington: Library of Congress, 1979.

• José Guadalupe Posada at the University of New Mexico
• Mexico's Daumier: José Guadalupe Posada Архівовано 26 червня 2013 у WebCite
• José Guadalupe Posada: My Mexico, a traveling exhibit