Хотинське нахіє

Хотинське нахіє — провінція Османської імперії, утворена 1713 з Хотинського цинуту (округи) Молдавського князівства (територія сучасних Хотинського, Кельменецького, Сокирянського, частини Новоселицького районів Чернівецької області України та частини Єдинецького повіту Молдови). 1713 Хотинський цинут фірманом султана Агмеда III був вилучений з Молдавського князівства, на нього поширилася султанська адміністрація. Кордони Х.н. та його приналежність до Османської імперії було підтверджено Белградським мирним договором 1739, Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774, Баламутівською конвенцією 2 липня 1776. 1715 в Х.н. було здійснено дефтер (перепис населення та нерухомого майна), скасовано кріпацтво. 1715—18 збудовано нову Хотинську фортецю. 1739, 1769—74 та 1806—12 Х.н. було окуповане російськими військами; 1772—73 на Х.н. поширювалася влада Молдавського князівства; 1774—76 північна частина, а 1788—93 все Х.н. було окуповане військами Австрії. За Бухарестським мирним договором 1812 Х.н. увійшло до Російської імперії і 1813 було перетворене на Хотинський повіт Бессарабської області. До 1715 в межах Х.н. розташовувалися війська шведського короля Карла XII та київського воєводи Ю.Потоцького, 1722 тут перебував гетьман П.Орлик. 1739 російські війська здійснили депортацію частини населення Х.н. до Російської імперії.