Храмов Ігор Валерійович

І́гор Вале́рійович Хра́мов (нар. 5 квітня 1966(19660405), м. Мерефа, Харківської області) — український балетмейстер і педагог, керівник балету Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Народний артист України (2017).[1]

Храмов Ігор Валерійович
Народився 5 квітня 1966(1966-04-05) (55 років)
Мерефа
Громадянство  Україна
Діяльність балетмейстер і педагог
Alma mater Київське державне хореографічне училище
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада керівник балету Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької
Нагороди Народний артист України (2017)

Загальні відомості

1984 — закінчив Київське державне хореографічне училище.[2]

2005 — закінчив Київський університет культури і мистецтв

1984—2011 — соліст балету Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.

В цьому театрі став художнім керівником балетної трупи (2002-2019р.р), з 2020р. - педагог-репетитор з класу балету.

Як педагог викладає в Дрогобицькому педагогічному університеті імені Івана Франка (професор кафедри культурології та мистецької освіти). За сумісництвом працює у Львівському коледжі культури і мистецтв.[3]

Його творчі інтереси пов'язані з балетмейстерською роботою, постановкою балетів та танців.

Є членом Національної Хореографічної Спілки України.

Партії

У творчому доробку артиста понад 40 партій, зокрема:

  • Принц Зігфрід, Ротбарт, па-де-труа («Лебедине озеро» П. Чайковського)
  • Принц, Дроссельмейєр («Лускунчик» П. Чайковського)
  • Альберт, Ганс («Жізель» А. Адана)
  • Феб де Шатопер («Есмеральда» Ц. Пуньї)
  • Солор, Факір Магадавея («Баядерка» Л. Мінкуса)
  • Степан, Князь, Перко («Лілея» К. Данькевича)
  • Франц, Коппеліус («Коппелія» Л. Деліба)
  • Кавалер (Гран па з балету «Пахіта» Л. Мінкуса)
  • Кавалер («Шопеніана» Ф. Шопена)
  • Петро («Привал кавалерії» І. Армсгеймера)
  • Вакх, Паріс (балетна сцена «Ніч вальпургії» з опери «Фауст» Ш. Гуно)
  • Джотто («Франческа да Ріміні» П. Чайковського)
  • Ромео («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва)
  • Адам, Бог-творець («Створення світу» А. Петрова)
  • Дж. Пуччіні («Повернення Баттерфляй» Д. Пуччіні-М. Скорика)
  • Базіль, Еспадо («Дон Кіхот» Л. Мінкуса)
  • Куман (балетна сцена «Половецькі танці» з опери «Князь Ігор» А. Бородіна)
  • Марцеліна («Даремна обережність» П. Гертеля)
  • Хозе, Ескамільйо («Кармен — сюїта» Ж. Бізе-Р. Щедріна)
  • Pas d'esclave, Pas de deux (з балету «Корсар» А. Адана)
  • Золотий раб («Шехеразада» М. Римського-Корсакова)

Хореографія та постановка танців

  • «Весела вдова» Ф. Легара
  • «Царева наречена» М. Римського-Корсакова
  • «Любовний напій» Г. Доніцетті
  • «Білосніжка та семеро гномів» Б. Павловського
  • «Титанік» Дж. Хорнера
  • «Привид опери» Р. Клайдермана
  • «Подих весни» Дж. Гершвіна
  • «Двоє» А. Вівальді
  • «Іспанські мініатюри» М. Римського-Корсакова
  • «Червона калина» на музику Б.Янівського
  • «Героям слава!» на музику М.Скорика

Визнання

  • 2000 — заслужений артист України
  • 2007 — премія ім. В. Писарєва Національної Спілки Театральних діячів України
  • 2010 — Почесна Грамота Кабінету Міністрів України
  • 2017 — народний артист України

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.