Храм Вогню

Храм вогню — релігійна споруда, призначена для відправлення культу в зороастризмі.

Сучасний храм вогню в Язді, Іран.

Священний вогонь в зороастризмі (Атар) разом з чистою водою (Абан) є символом ритуального очищення, метою якого і є багато священних ритуали зороастрійської релігії.

Культ вогню на території сучасного Ірану відомий як мінімум з часів давньоперсидської держави (зокрема, вівтарі зі священним вогнем описували Геродот та Страбон). Такі святилища зводилися на штучних пагорбах та ніколи не мали даху — це було пов'язано з уявленнями про те, що божество не може бути замкнено в приміщенні. Храми вогню як культові споруди з'явилися, як вважається, не раніше, ніж в IV столітті до н.е., при Селевкідах, і отримали особливого поширення в період правління династії Сасанідів.

Після арабського завоювання Персії багато храмів вогню були зруйновані або перетворені в мечеті, але деякі вціліли, а в XX столітті почалося поступове їх відновлення.