Храпунов Павло Пилипович

Павло Пилипович Храпунов (13 жовтня 1908, місто Катеринослав, тепер Дніпро 15 вересня 1987, місто Дніпропетровськ) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Дніпропетровського міськкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1954—1960 р.

Храпунов Павло Пилипович
Народився 13 жовтня 1908(1908-10-13)
Катеринослав
Помер 15 вересня 1987(1987-09-15) (78 років)
Дніпропетровськ
Громадянство Російська імперія СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater Планово-економічна академія імені Молотова у Москві
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР
Військове звання полковник
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився у родині робітника-вальцювальника.

У 1923 році закінчив сім класів середньої школи міста Катеринослава, а у 1926 році закінчив школу фабрично-заводського навчання при Дніпропетровському металургійному заводі імені Петровського.

У жовтні 1926 — вересні 1930 року — слюсар рейкобалкового цеху Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського.

З вересня 1930 року — в Червоній армії. У вересні 1930 — жовтні 1931 року — червоноармієць 51-го артилерійського полку 51-ї стрілецької дивізії, у жовтні 1931 — листопаді 1932 року — командир взводу 89-го стрілецького полку 30-ї стрілецької дивізії.

Член ВКП(б) з жовтня 1931 року.

У листопаді 1932 — липні 1933 року — завідувач секретної частини тресту «Союзшкіра» у місті Дніпропетровську.

У липні 1933 — липні 1934 року — інструктор Центрально-Нагірного районного комітету КП(б)У міста Дніпропетровська. У липні 1934 — липні 1935 року — інструктор Кіровського районного комітету КП(б)У міста Дніпропетровська. У липні 1935 — жовтні 1936 року — інструктор Жовтневого районного комітету КП(б)У міста Дніпропетровська.

У жовтні 1936 — травні 1937 року — секретар партійного комітету «Дніпроенерго» міста Дніпропетровська.

У травні 1937 — жовтні 1938 року — голова виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих міста Дніпропетровська.

У жовтні 1938 — лютому 1941 року — студент Планово-економічної академії імені Молотова у Москві. Закінчив два курси.

У лютому — липні 1941 року — начальник міського житлового управління міста Дніпропетровська.

У липні 1941 — жовтні 1942 року — в Червоній армії: помічник начальника штабу, начальник штабу 596-го артилерійського полку Резерву Головного командування на Південно-Західному та Південному фронтах. Учасник німецько-радянської війни.

У жовтні 1942 — травні 1943 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Кіровського районного комітету ВКП(б) міста Магнітогорська. У травні — серпні 1943 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Магнітогорського міського комітету ВКП(б) Челябінської області.

У серпні 1943 — червні 1944 року — інструктор організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б) України.

У червні — вересні 1944 року — секретар партійного комітету Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського.

У вересні 1944 — вересні 1945 року — 2-й секретар Жовтневого районного комітету КП(б)У міста Дніпропетровська.

У вересні 1945 — грудні 1946 року — 1-й секретар Кіровського районного комітету КП(б)У міста Дніпропетровська.

У грудні 1946 — січні 1948 року — завідувач відділу торгівлі і громадського харчування Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У січні 1948 — січні 1950 року — 2-й секретар Дніпропетровського міського комітету КП(б)У.

У січні 1950 — червні 1952 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КП(б)У.

У 1952 році заочно закінчив Дніпропетровський металургійний інститут імені Сталіна. У липні — вересні 1952 року — слухач Московської школи Міністерства державної безпеки СРСР.

26 вересня 1952 — 16 березня (1 травня) 1953 року — начальник Управління Міністерства державної безпеки СРСР Воронезької області РРФСР.

У березні — липні 1953 року — завідувач адміністративного відділу Дніпропетровського обласного комітету КПУ. У липні — грудні 1953 року — завідувач відділу адміністративних і торговельно-фінансових органів Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

У грудні 1953 — 1957 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

У 1957—1966 роках — начальник управління легкої і харчової промисловості Ради народного господарства Дніпропетровського економічного адміністративного району (раднаргоспу).

У 1966—1972 роках — заступник начальника Дніпропетровського територіального управління з матеріально-технічного постачання.

З 1972 року — на пенсії у Дніпропетровську.

Звання

  • полковник державної безпеки (1952)

Нагороди

Джерела

  • Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности, 1941–1954: справочник — Москва, 2010
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.