Хрещатий парк

Хрещатий парк — парк у Києві. Колишні назви Царський, Купецький, Пролетарський та Піонерський.

Хрещатий парк
Алея з альтанкою у Хрещатому парку
50.4532962° пн. ш. 30.5315208° сх. д. / 50.4532962; 30.5315208
Тип парк
Статус Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення[1]
Відкрито 1743
Колишні назви Царський, Купецький, Пролетарський та Піонерський
Площа 11,8 га
Керівна установа КП УЗН Шевченківського району
Розташування  Київ, вулиця Грушевського, 1а
Хрещатий парк
Хрещатий парк (Україна)
 Хрещатий парк у Вікісховищі

Пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення[2].

Розташування

Розташований поблизу Європейської площі, на схилах Дніпра, вздовж Володимирького узвозу (на той час — частина Олександрівської вулиці). Площа — 11,8 га.

Історія

Парк було засновано як частину Царського саду згідно повеління імператриці Єлизавети Петрівни від 1743 року. 1752 року, після ліквідації фортеці «Скородум», парк було розплановано.

Первісно був спланований у регулярному стилі, з 1-ї третини ХІХ століття набув сучасного планування у пейзажному стилі.

1882 року у нижній частині Царського парку збудували будинок Купецького зібрання (зараз — Національна філармонія України), після чого вона набула назву сад Купецького зібрання (Купецький сад). У ті часи з 1 травня й до кінця літнього сезону у парку грав струнний оркестр, по понеділках зазвичай відбувались симфонічні концерти. Літній театр з весни і до кінця осені орендувала українська трупа М. Садовського, оркестром якої керував хормейстер Олександр Кошиць[3].

1872 року у тодішньому Царському парку було споруджено першу водонапірну башту київського водогону (відбудована 2003 року), а 1876 року — другу башту. Нині тут розміщено Водно-інформаційний центр. Після прокладання у 1910-х роках Петрівської алеї сполучається Парковим мостом з Міським парком.

1919 року, як і сусідній нинішній Міський сад, набув назву сад 1 травня[4] або Першотравневий сад. З 1920-х років і до 1934 (за іншими даними — до 1935 року) мав назву Пролетарський сад. Після відкриття у будинку Купецького зібрання міського Палацу піонерів й сад отримав назву Піонерський.

Сучасний стан

Сучасна назва — з 2 лютого 1993 року[5].

У нижній частині парку, на розі вулиці Михайла Грушевського і Петрівської алеї до 2009 року знаходився пам'ятник Г. І. Петровському.

У парку розміщується Київський державний академічний театр ляльок.

Примітки
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міськради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міськради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363.
  3. Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.
  4. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  5. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.