Національна філармонія України

Відлік концертних сезонів Національна філармонія веде з 1863 року, коли було засновано Київське Відділення Імператорського Російського Музичного Товариства. В цей час музичне життя Києва бурхливо розвивається — на Київські контрактові ярмарки приїздять з концертами відомі європейські музиканти: Ференц Ліст, брати Венявські та інші. Серед організаторів були такі відомі на той час громадські діячі і музиканти як Р. Пфеніг, М. Лисенко, П. Селецький, М. Богданов.

У 1882 Російське Музичне Товариство отримує новий концертний майданчик — щойно збудований за проєктом В. М. Ніколаєва Будинок купецького зібрання, відомий нині як Колонний зал імені М. В. Лисенка. У цьому будинку відбувалися бали-маскаради, сімейні свята, благодійні лотереї, літературні й музичні вечори, а у 1890-ті роки ранки камерної музики, організовані цим товариством. Через кілька років після будівництва Купецького зібрання академік архітектури В. Ніколаєв став одним із членів Директорату Київського музичного товариства.

Яскраві сторінки у філармонічну діяльність Києва вписав Микола Віталійович Лисенко. В 50-ті роки XIX століття він був одним із організаторів гуртка «Філармонічне товариство». Проте члени РМТ не схвалювали національної орієнтації М. Лисенка, через що він шукав підтримку в інших колах. Ним були створені такі організації, як Літературно-артистичне товариство, Філармонічне товариство «Баян», Київський Український клуб. У 1903 році у залі Купецького зібрання відбулося святкування ювілею М. Лисенка.

Філармонічна діяльність продовжувалася і в роки Громадянської та Першої світової війни. У ці роки виконувалися твори М. Мусоргського, К. Дебюссі, К. Сен-Санса, інших композиторів. У 1914 році в Києві Симфонічний оркестр Імператорського Російського Музичного Товариства під керуванням Р. Глієра виконав антракт до четвертої дії опери М. Лисенка «Тарас Бульба». За ці два десятиліття на гастролях побували С. Рахманінов, О. Скрябін, А. Нежданова, Л. Собінов, Ф. Шаляпін та інші.

6 (19), 7 (20) та 8 (21) квітня 1917 у великій залі відбувся Всеукраїнський національний конгрес — перший вияв українського руху на теренах України, на якому, зокрема, Українська Центральна Рада з київської організації з національним нахилом перетворилася на загальноукраїнський законний орган влади.

• 
  Краєвид Царської (нині Європейської) площі до реконструкції
• 
  Краєвид Царської (нині Європейської) площі з пам'ятником Олександру ІІ
• 
  Фотокартка урочистої церемонії відкриття. На задньому плані — Купецьке зібрання
• 
  Пам'ятник Олександру II біля купецького зібрання, 1910-ті
• 
  Пам'ятник Олександру II біля купецького зібрання, 1910-ті
• 

Купецьке зібрання проіснувало до 1919. Потім у його приміщенні розташувався Пролетарський будинок мистецтв. Пізніше — Будинок політичної освіти, потім клуб «Більшовик». А в 1930-ті роки — Палац піонерів і жовтенят.

З 1927 по 1934 Державна філармонія працювала у Харкові, що був у ті роки столицею УРСР. У 1934 Державна філармонія повертається до Києва. Концерти і музично-лекторійна робота проходили в різних залах і робочих клубах. У 1937 році при Держфілармонії під керуванням Натана Григоровича Рахліна став працювати Державний симфонічний оркестр.

На початку війни у 1941-му діяльність Київської державної філармонії припинили, а безцінні архіви спалили за наказом «згори». Під час окупації Києва в будинку колишнього Купецького зібрання розташувався німецький офіцерський клуб. Цей будинок, один із небагатьох, уцілів поблизу зруйнованого Хрещатика.

За генеральним планом повоєнної відбудови Хрещатика і після ретельного обстеження будинку колишнього Купецького зібрання ця історична споруда призначалася під знесення, оскільки перебувала в аварійному стані. Але будинок не стали руйнувати. Адже кращого приміщення з чудовою акустикою для філармонії годі було й шукати у напівзруйнованому місті. Київська філармонія розпочала тут свою роботу вже у 1944 році.

У 1962 році на відзнаку 120-річчя від дня народження і 50-річчя від дня смерті М. Лисенка Колонному залу Київської Державної філармонії присвоєно його ім'я. До 100-річчя з дня побудови Купецького зібрання цьому будинку надано статус пам'ятки архітектури.

У 1980-ті філармонія пережила кілька аварій. Були затоплені підвали, через що загинули архіви й одна з найкращих нотних бібліотек у Києві.

• 
  Пам'ятник «Червоноармійцю — захиснику народних мас» на площі III Інтернаціоналу
• 
  Пам'ятник «Червоноармійцю — захиснику народних мас» з оформленим постаментом біля входу до Пролетарського саду
• 
  Післявоєнні роки: статуя Сталіна, встановлена біля місця пам'ятника Олександру ІІ

Художній керівник філармонії (з 1996) — В. Лукашев

У 1990-х роках Колонний зал ім. Лисенка закрили на реставрацію й відкрили в грудні 1996 року. В ході реконструкції на балконі встановили орган, придбали нові роялі фірми Steinway, а також ряд оркестрових музичних інструментів фірми Yamaha (останні — на грант японського уряду).

У 1996 році створено Симфонічний оркестр Національної філармонії України.

У творчому складі філармонії нараховується 19 народних, 32 заслужених артистів, 6 заслужених діячів мистецтв, 5 заслужених працівників культури України, багато лауреатів міжнародних та національних конкурсів, 11 художніх колективів.

Національна філармонія України нарівні з активною концертною діяльністю з метою широкої пропаганди вітчизняного і зарубіжного мистецтва класичної спадщини, відродження української національної культури постійно проводить міжнародні конкурси та фестивалі, бере участь у загальнодержавних і міжнародних художніх проєктах, презентаціях, творчих звітах, науково-практичних конференціях, виставках, мистецько-культурних та громадських акціях за участю керівників держави й уряду.

• Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
• Київський камерний оркестр

Камерні ансамблі

• Дует солістів Національної філармонії України
• Київський квартет саксофоністів
• Квартет гітаристів «Київ»
• Струнний квартет «Каприс-Класік»

Народні ансамблі

• Ансамбль «Веселі музики»
• Ансамбль «Рідні наспіви»
• Квартет баяністів імені М. І. Різоля
• Ансамбль «Дивограй»
• Квартет «Джерело»
• Тріо бандуристок «Українка»
• Ансамбль народного танцю «Терен»

• Матюшенко Валентина Володимирівна (з 2004) — українська оперна співачка-сопрано, заслужена артистка України.
• Табуліна Ольга Борисівна (з 2004) — українська оперна співачка (мецо-сопрано, контральто).
• Олійник Юрій Тимофійович — заслужений артист України[1].

Ювілейна монета НБУ присвячена 150-річчю Національної філармонії України

• 
  Жіноча фігура
• 
  Бюст М. В. Лисенко
• 
  Фонтан
• 
  Світильник
• 
  Чоловіча фігура

• Національна філармонія України // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 111-126.

• Офіційний сайт