Хризоберил

Хризоберил (рос. хризоберилл; англ. chrysoberyl; нім. Chrysoberyll m) — мінерал класу оксидів і гідрооксидів, оксид берилію і алюмінію координаційної будови.

Хризоберил
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула BeAl₂O₄
Nickel-Strunz 10 4.BA.05[2]
Dana 8 7.2.9.1
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія[3]
Просторова група просторова група Pbnmd[3]
Твердість 8,5
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь золотавий[4],
Берил[4]
Типова місцевість Бразилія[5]
 Хризоберил у Вікісховищі
Хризоберил

Назва — від хризо… і грецьк. «берилос» — берилій (A.G.Werner, 1789).

Опис

Хімічна формула: BeAl2O4.

Містить (%): Al2O3 — 80,2; BeO — 19,8. Домішки: Fe2O3, TiO2, Cr2O3.

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Кристалічна структура близька до структури олівіну. Форми виділення: таблитчасті, іноді короткопризматичні кристали з перистою штриховкою на гранях, двійники зростання і проростання, зерна. Густина 3,6-3,8. Тв. 8,5. Переважно зеленувато-жовтого, іноді коричневого, жовтого і червоного кольору (різновид олександрит — має смарагдово-зелений колір при денному і червоний, малиновий, фіолетово-червоний — при штучному освітленні; око котяче хризоберилове має хвилястий полиск)). Блиск скляний. Крихкий. Прозорий. Злом нерівний до раковистого.

Поширення

Зустрічається в пегматитових жилах і контактово-метасоматичних утвореннях, слюдяних сланцях, рідше в кислих магматичних породах. Супутні мінерали: берил, флюорит, апатит, топаз, гірський кришталь, фенакіт, шпінель, гранат, турмалін. Родов. Х. відомі в М'янмі, Індії, на о. Мадагаскарі, на Уралі, в Бразилії (Мінас-Жерайс), Шрі-Ланці. В Україні знайдено у Криворізькому басейні. Рідкісний мінерал. Прозорі відміни використовують у ювелірній справі.

Різновиди

Розрізняють:

  • хризоберил бразилійський (хризоберил зеленувато-жовтого кольору з Бразилії),
  • Хризоберил зірчастий (те саме, що цимофан — різновид хризоберилу золотисто-жовтого кольору з блакитним відтінком, іноді з астеризмом; знайдений у М'янмі і на о. Цейлон),
  • хризоберил Майн Новас (жовтуватий, звичайно непрозорий хризоберил з родовища Мінас-Новас, Бразилія),
  • хризоберил східний (жовтувато-зелений корунд),
  • хризоберил уральський (зайва назва олександриту),
  • «Хризоберил Хоуп» — хризоберил з огранкою, яка надіє йому схожості з діамантом, зберігається в Англії;
  • хризоберил хризолітовий (хризоберил яскравого зеленувато-жовтого до яскравого жовто-зеленого кольору),
  • хризоберил цейлонський (темно-зелений хризоберил з острова Шрі Ланка).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. mineralienatlas.de
  4. Christian August Siegfried Hoffmann Mineralsystem des Herrn Inspektor Werners mit dessen Erlaubnis herausgegeben von C A S Hoffmann // Bergmännisches Journal / за ред. A. W. Köhler — 1789. — Т. 1. — С. 369–398.
  5. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2017) — 2017.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.