Христофор (Кісі)

Народився в першій половині 1880-х років (називаються дати з 1881 по 1885) поблизу Беліграда Арнаутського в Янінському вілайєті Османської імперії (нині Берат, Албанія), за національністю албанець.

У 1908 році закінчив Богословську школу на острові Халкі. Після випуску був призначений викладачем у гімназію Йована Бангі в Корчі.

Перед Балканськими війнами повернувся в Константинополь. За деякими даними, в 1911 році був призначений проповідником в церкві Святої Марії в районі Бейоглу. Служив священиком у клірі Константинопольської Православної Церкви .

У 1916 році прийняв чернецтво і 2 листопада 1917 був висвячений на єпископа Синадського [2] , вікарія Деркської митрополії.

У серпні 1923 був посланий в Албанію для подолання негараздів у церковному житті і незабаром тимчасово прийняв управління Бератською єпархією відокремленої Албанської православної церкви.

На прохання Албанської Тимчасової вищої верховної церковної ради спільно з єпископом Мелітопольським Ієрофеєм Яхтопулосом 21 листопада 1923 року в соборі в ім'я великомученика Георгія в Корчі хіротонізував архімандрита Феофана Нолі в єпископа Дурреського з возведенням у сан митрополита.

У 1926 році брав участь в сорокаденних переговорах між представниками Константинопольського Патріархату і Албанської православної церкви, що мали на меті врегулювати канонічне становище Албанської Церкви, в результаті яких було складено «Проект угоди», за яким Албанська православна церква ставала автономною церквою у складі Константинопольського Патріархату.

Албанські церковні діячі, однак, не вважали справу завершеною і прагнули до повної самостійності, яку оголосили, за підтримки світської влади, у 1929 році. Аби не брати участі в цьому процесі, єпископ Христофор пішов у монастир. Незабаром невизнання іншими православними помісними Церквами самопроголошеної автокефалії, посилена римо-католицька пропаганда і недоброзичливе ставлення до Православ'я уряду Ахмета Зогу поставили Албанську Церкву у важкі умови. Були відновлені переговори з Константинополем, за умовами яких архієпископ Віссаріон Джувані у травні 1936 року пішов з поста предстоятеля Албанської Церкви, а у квітні 1937 року албанську церковну делегацію в Константинополі очолив єпископ Христофор. Після переговорів 12 квітня того ж року патріарх Константинопольський Веніамін I Синодальним томосом дарував Албанській Церкві автокефалію. Єпископ Синадський Христофор ставав її предстоятелем з титулом архієпископа Тиранського і всієї Албанії.

Керував Албанською Церквою в період її передвоєнного становлення і поширення на частину канонічної території Сербської Церкви в ході Другої світової війни. У 1942 році, незважаючи на тиск італійців, відмовився впровадити в структуру Албанської Православної Церкви уніатських єпископів. Головував на Соборі Албанської православної церкви в кінці травня 1943 року в Тирані.

Після включення Албанії в радянську сферу впливу за підсумками війни, кілька років залишався єдиним в країні православним архієреєм старого поставлення, що перебував на волі. Незабаром після того як богоборницька влада знайшла можливість замінити його, у 1948 році був заарештований. 25 серпня 1949 Священний Синод Албанської православної церкви, на вимогу світської влади, звільнив архієпископа Христофора на спокій.

Будучи ізольованим, проживав у храмі святого Прокопія до смерті, що настала за підозрілих обставин 17 червня 1958 року.

• Скурат К. Е. Албанская Православная Церковь. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — Т. I. — С. 465—470. — ISBN 5-89572-006-4.(рос.)
• Tadeusz Czekalski. Zarys dziejów chrześcijaństwa albańskiego w latach 1912-1996. Kraków: 1 996. ISBN 83-85527-40-0.
• Sabrina Ramet. Nihil obstat: religion, politics, and social change in East-Central Europe and Russia. Duke University Press: 1998, s. 424. ISBN 0822320703.

• Fortlumturia e Tij Kryepeshkop Kristofor Kissi [1908 - 1958]

• Lucian Leustean (22 December 2009). Eastern Christianity and the Cold War, 1945-91. Routledge. f. 144. 978-0-203-86594-1.
• Rehabilitation Centre for Trauma and Torture Albania. "Genocidi Mbi Elitën Intelektuale të Kombit Shqiptar" (PDF).