Хуан Роман Рікельме

Народився 24 червня 1978 року в місті Сан-Фернандо. Вихованець школи «Аргентинос Хуніорс», однак за основний склад цього клубу не провів жодного матчу. У 18 років перейшов до «Боки Хуніорс», де миттєво став ключовим гравцем цього клубу. За перший період перебування в «Боці» він тричі вигравав чемпіонат Аргентини, двічі Кубок Лібертадорес і одного разу Міжконтинентальний кубок.

Хуан Рікельме на тренуванні «Вільярреала». Жовтень 2005 року.

2002 року Рікельме переїхав до іспанської «Барселони», але в ті часи в цій команді була плутанина в керівництві, часті зміни тренерів і президентів, хоча зазвичай Роман потрапляв в основний склад. Але з приходом в клуб Роналдінью ставка тренером Франком Райкардом була зроблена на чемпіона світу. Рікельме відправився на правах оренди в скромний клуб «Вільярреал». Багато в чому завдяки саме Рікельме «жовта субмарина» у середині 2000-х років стала одним з найкращих європейських клубів. У сезоні 2004/05 «Вільярреал» став третім в іспанській Примері і вже на наступний сезон дійшов до півфіналу Ліги чемпіонів. Лише не реалізований Романом пенальті в кінцівці матчу з лондонським «Арсеналом» не дозволив його команді вийти у фінал.

Своєю грою на правах оренди влітку 2005 року Рікельме змусив представників тренерського штабу «Вільярреала» викупити у «Барси» 75 % прав на футболіста за 8 млн євро. Відіграв за вільярреальський клуб ще наступні два сезони своєї ігрової кар'єри, після чого був відданий на пів року в рідну «Боку Хуніорс» через конфлікт з тренером Мануелем Пеллегріні.

Нова команда Романа впевнено виступила у розіграші Кубка Лібертадорес 2007 року. Апофеозом потужної гри команди стало фінальне протистояння з бразильським «Греміо». В цілому міцна команда з Порту-Алегрі поступилася «Боці» 0:5 за сумою двох зустрічей. Сам Рікельме забив три м'ячі у фінальних матчах (гол на Бомбонері і обидва м'ячі в матчі на Олімпіко Монументал). Також він був визнаний найкращим гравцем турніру і фіналу. Рікельме зайняв друге місце в списку бомбардирів турніру — Роман не тільки віддавав філігранні паси своїм партнерам, але і забив 8 м'ячів у ворота суперників (більше забити зумів лише парагвайський нападник Сальвадор Кабаньяс).

По завершенні сезону Рікельме повернувся в «Вільярреал», однак в іспанському клубі Роману не довіряли, та й сам Рікельме чітко дав зрозуміти, що має намір повернутися в колишній клуб — «Боку», тому до кінця року майже не грав. Тим часом, у грудні 2007 року «Бока» на правах переможця Кубка Лібертадорес взяла участь у Клубному чемпіонаті світу. На цей турнір через проблеми з заявкою ФІФА відмовилася допускати Рікельме. У результаті італійський «Мілан» обіграв «Боку» у фіналі КЧС з рахунком 4:2, ставши першою європейською командою, яка зуміла порушити гегемонію південноамериканців в головному клубному турнірі планети.

Хуан Рікельме під час виступів за «Боку Хуніорс». 29 липня 2009 року.

З 2008 року Роман став повноцінним гравцем «Боки Хуніорс». У розіграші Кубка Лібертадорес 2008 «Бока» дійшла до півфіналу, де поступилася «Флуміненсе», а влітку того ж року Роман допоміг своїй команді виграти Рекопу Південної Америки, обігравши в двоматчевому протистоянні інший аргентинський клуб «Арсенал» (Саранді). У другій половині року Роман надихнув партнерів на черговий чемпіонський титул в Аргентині. У «золотому» міні-турнірі «Бока» вирвала перемогу в Апертурі та Рікельме в четвертий раз в кар'єрі став чемпіоном Аргентини. За підсумками 2008 року Рікельме був названий другим гравцем Південної Америки після Хуана Себастьяна Верона і найкращим гравцем Аргентини.

Значну частину 2009 року Рікельме був травмований. Цей період припав на серйозний спад у грі команди, яка тривалий час лишалась поза конкуренцією за трофеї. 16 серпня 2010 року Рікельме продовжив контракт з клубом «Бока Хуніорс» на 4 роки. 2011 року Рікельме виграв з «Бокою» п'яте у своїй кар'єрі чемпіонство, а наступного року вперше здобув кубок Аргентини.

17 липня 2014 року Рікельме перейшов у «Аргентинос Хуніорс», якому допоміг в кінці того ж року повернутись в аргентинський елітний дивізіон, після чого 26 січня 2015 року оголосив про завершення ігрової кар'єри у віці 36 років[5][6][7].

Протягом 1997—1998 років залучався до складу молодіжної збірної Аргентини і ставав 1997 року чемпіоном світу серед молоді (до 20 років), а 1998 року — переможцем турніру в Тулоні у складі команди до 21 року. На молодіжному рівні зіграв у 21 офіційному матчі, забив 7 голів.

1997 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

Хуан Рікельме на ЧС-2006 в матчі проти Німеччини. Червень 2006 року.

В поодальшому у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1999 року у Прагваї та розіграшу Кубка Конфедерацій 2005 року у Німеччині, де разом з командою здобув «срібло».

Влітку 2006 року Рікельме був лідером збірної Аргентини на чемпіонаті світу 2006 року у Німеччині. Аргентинська збірна після групового раунду вважалася одним з головних фаворитів турніру. Особливо ефектним вийшов матч проти збірної Сербії і Чорногорії, виграний «Альбіселесте» з рахунком 6:0. Проте в 1/4 фіналу аргентинці у впертій боротьбі поступилися в серії пенальті господарям турніру — збірній Німеччини, яка в підсумку посіла третє місце.

Влітку 2007 року Рікельме в черговий раз підтвердив свій високий клас гри — 5 голів у 5 матчах Романа вивели збірну Аргентини у фінал розіграшу Кубка Америки 2007 року у Венесуелі[8]. І лише поразка у фінальному матчі проти Бразилії, в якому аргентинці поступилися з рахунком 0:3, не дозволив команді Рікельме святкувати успіх.

Хуан Рікельме забиває пенальті ворта Бразилії у півфіналі Олімпійських ігор 2008 року. 19 серпня 2008 року.

Влітку 2008 року Хуан Роман у складі збірної Аргентини став Олімпійським чемпіоном, будучи капітаном команди[9].

У березні 2009 року, після приходу на тренерський місток збірної Дієго Марадони, Рікельме вирішив піти з національної команди, заявивши, що його не буде в команді до тих пір, поки її тренує Марадона[10]. Почалася ціла кампанія з повернення Рікельме в збірну з гучними банерами «Зрадник», адресованими Марадоні. Дієго всіляко підкреслював шанобливе ставлення до колись близького товариша і до рідного клубу.

Дієго прокоментував відмову півзахисника «Бока Хуніорс» грати за національну команду під його керівництвом так:

	«Це рішення зачепило мене до глибини душі. Але я не хочу, щоб вболівальники активно обговорювали цю ситуацію. Кожен має право вибору. Якщо вони захочуть щось сказати, то я нічого не зможу вдіяти з банерами. Але я ніколи не буду сваритися з фанатами, тим більше з уболівальниками „Бока Хуніорс“»
— Дієго Марадона[11]

.

Наступний тренер аргентинців Серхіо Батіста заявив, що він хотів би щоб Рікельме повернутися до виступів за збірну, натякаючи на можливість гравця з'явитись в товариському матчі проти Іспанії в серпні 2010 року[12], чого в кінцевому підсумку не відбулося. У 2011 році Рікельме був викликаний в збірну Аргентини Алехандро Сабельєю для Суперкласіко де лас Амерікас, однак через травму гравець змушений був покинути табір збірної[13].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 51 матч, забивши 17 голів.

• Хуан Роман Рікельме на сайті ФІФА (англ.)

• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
• Статистика на сайті www.footballdatabase.eu (англ.)
• Хуан Роман Рікельме на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)