Хуан Хосе Арреола

Хуан Хосе Арреола Суньїга (ісп. Juan José Arreola Zúñiga; 1918 — 2001, Гвадалахара) — мексиканський письменник, класик мексиканської літератури. Професор Театральної школи витончених мистецтв (Escuela Teatral de Bellas Artes, з 1941), Національного автономного університету Мексики (з 1964). Ввів у літературу Мексики жанр інтелектуальної фантастики, філософських проблем людського буття присвячені збірки оповідань. «Різні вигадки» (1949), «Конфабуларио» (1952) та ін. У цих оповіданнях дія розгортається одночасно в світі реальності і в світі фантастики. Роман «Свято» (1963) малює життя провінції.

Хуан Хосе Арреола
Juan José Arreola
Ім'я при народженні Juan José Arreola Zúñiga
Народився 21 вересня 1918(1918-09-21)
Сьюдад-Гусман, Халіско, Мексика
Помер 3 грудня 2001(2001-12-03) (83 роки)
Гвадалахара
Громадянство  Мексика
Діяльність прозаїк
Alma mater El Colegio de Méxicod
Мова творів іспанська
Роки активності 1954—2012
Напрямок фантастика, магічний реалізм
Magnum opus La feriad
Нагороди

премія Хав'єра Вільяуррутіїd (1963)

Національна премія в галузі мистецтв і наукиd (1979)

FIL Awardd (1992)

Провінційне життя в рідному місті він описав у своєму єдиному романі La feria (1963). З 1937 року проживав в Мехіко.

Життя

Хуан Хосе Арреола з одинадцяти років вів самотнє життя. Він спробував себе у самих різноманітних професіях, у тому числі в ролі літаючого торгівця, банківського касира, пекаря та артиста у Рудольфо Узілі[1]. З 1937 року він був студентом в Школі Театральних Мистецтв в Мехіко. Свою першу роботу «Sueño de Navidad» («Різдвяний сон») він опублікував у 1941 році.

В 1945 році Арреолі було надано стипендію для навчання в Європі. Він вирушив до Парижа і взяв там в тому числі уроки акторської майстерності у Жана-Луї Барро[2] та П'єра Ренуара. З їхньої підтримки він отримав кілька невеликих ролей (як статист) в Комеді Франсез. У 1946 році він повернувся назад на батьківщину, та працював до 1949 року співробітником Фонду Економічної Культури.

З 1964 року-професор Національного автономного університету Мексики. Арреола брав участь у створенні «Los Presentes» («Справжні»), книжкової серії, яка була важливою віхою для сучасної мексиканської літератури.

Оцінка творчості

Творчість Хуана Хосе Арреоли, незважаючи на свій порівняно вузький профіль, займає достойне місце в мексиканський (та латиноамериканський в цілому) літературі 20 століття. Він стоїть в числі трьох великих оповідачів свого штату Халіско, разом із Хуаном Ру́льфо[3] і Агустіном Яньесом [4].
Його сюрреалістичні тексти сформовані частково з місцевих, частково з світових ситуацій. У Мексиці він став відомим для широкої аудиторії літературним коментатором, особливо на телебаченні. Цінуються також його заслуги, як покровителя молодих талантів.

Творчість тих, хто мав в 1950-е або 1960-ті роки в Мексиці літературний успіх, була у будь-якій формі в пов'язана з творчістю Арреоли, будь то Елена Понятовська[5] , Карлос Фуентес[6], Хосе Агустін Гойтисоло[7], Хосе Еміліо Пачеко[8].Звдяки театру відбулося знайомство Арреолі з аргентинською письменницею Луїзою Валенцуела[9].
Тексти Арреоли залишилися вагомими до нашого часу. Вони включають в себе крім п'єс та оповідань і роман, La feria, 1963 (Щорічний Ринок).

Твори
Микола М. Палій. Палкою кров'ю (збірка новел). Видавництво Юліяна Середяка. Буенос-Айрес - 1978. 120 с. В цій книзі в українському перекладі вийшла новела Хуана Хосе Арреоли "Переключник рейок".
  • 1938 — La Parábola del Trueque
  • 1941 — Sueño de Navidad
  • 1943 — Hizo el bien mientras vivió
  • 1949 — Varia invención
  • 1952 — Confabulario
  • 1954 — La hora de todos
  • 1958 — Punta de plata
  • 1962 — Confabulario total
  • 1963 — La feria
  • 1971 — Obras de Juan José Arreola
  • 1972 — Bestiario
  • 1973 — La palabra educación
  • 1976 — Inventario
  • 1985 — Confabulario personal

Примітки
  1. Usigli es:Rodolfo Usigli та Xavier Villaurrutia
  2. http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/euro/52559/bio/
  3. es:Juan Rulfo
  4. http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/155731/Яньес
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
  6. Карлос Фуентес
  7. Хосе Агустін Гойтисоло
  8. Хосе Еміліо Пачеко
  9. Luisa Valenzuela

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.