Хінкулов Леонід Федорович

Леоні́д Фе́дорович Хінку́лов (1 січня 1912, Київ 25 жовтня 1986, Київ) — український літературознавець, критик, перекладач, києвознавець. Доктор філологічних наук, професор. Член Спілки письменників СРСР з 1944 року.

Леонід Федорович Хінкулов
Народився 19 грудня 1911 (1 січня 1912)(1912-01-01)
Київ
Помер 25 жовтня 1986(1986-10-25) (74 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність біограф
Alma mater Київський університет
Галузь літературознавство
Звання професор
Ступінь доктор філологічних наук
Нагороди

Життєпис

Народився у родині інженера. 1933 року закінчив літературний факультет Київського університету.

Займався творчою роботою та літературознавчими дослідженнями ще підлітком. Від 1928 року листувався з Максимом Горьким. Здобувши вищу освіту, працював у редакціях періодичних видань, був викладачем літератури й мови. Друкував літературно-критичні та публіцистичні статті, поетичні переклади (з російської, естонської та інших мов).

Наприкінці 1940-х років був одним з ідеологів літературного процесу, піддавав критиці своїх сучасників-письменників за відхід від партійної лінії. Упорядковував «Словник української літератури. Письменники Радянської України» (1948). Разом з тим, у 1949 році самого Л. Ф. Хінкулова звинуватили у «космополітичних» тенденціях[1].

Тема кандидатської дисертації — «Горький і Україна» (1961). У 1963 році отримав ступінь доктора філологічних наук, захистивши дисертацію на тему «Тарас Шевченко (проблеми вивчення життя та творчості)».

Похований у Києві на Байковому кладовищі. 1987 року на могилі встановлено пам'ятник: прямокутна стела з чорного лабрадориту, на якій вміщено бронзовий барельєф Хінкулова.

Основні напрямки наукової діяльності

Шевченкознавець

Починаючи з другої половини 1950-х років, Л. Ф. Хінкулов підготував низку статей і монографій, присвячених життю та літературній спадщині Тараса Шевченка. Він розглядав творчий шлях Кобзаря у тісному зв'язку з його біографією, ближнім і дальнім оточенням, історичним тлом. Л. Ф. Хінкулов разом з М. Ф. Бєльчиковим уклав збірку мемуарів «Т. Г. Шевченко в воспоминаниях современников» (Москва, 1962). В огляді шевченкознавчої літератури певні методологічні недоліки досліджень Л. Ф. Хінкулова було піддано критиці[2].

«Літературний слідопит»

Л. Ф. Хінкулов активно займався вивченням біографій літераторів різних епох, котрі працювали у Києві, виявленням пов'язаних із ними адрес. Він користувався для цього адресними довідниками, мемуарними свідченнями, архівними джерелами тощо. Результати його пошуків систематично друкувалися у періодиці, зокрема, у журналах «Україна», «Радуга», газеті «Вечірній Київ». У 1969 році він підготував брошуру «Литературные маршруты. Экскурсии по Киеву». Більш докладно цю тему було розвинуто у книзі «Літературні зустрічі» (1980), куди увійшли 100 біографічних нарисів про різноманітних письменників, які жили у Києві або відвідували його. Кожний нарис супроводжувався переліком письменницьких адрес. Л. Ф. Хінкулов першим з київських «літературних слідопитів» обробив настільки значну кількість інформації, істотна частка якої була оприлюднена ним уперше. У виданні «Золотые ворота Киева» (1988), що вийшло друком після смерті автора, було зібрано доволі докладні відомості про київські біографічні та творчі контексти відомих російських письменників А. Ахматової, О. Блока, М. Булгакова, О. Купріна, В. Маяковського та ін. Особливу цінність мають зібрані Л. Ф. Хінкуловим матеріали до київського життєпису Костянтина Паустовського, з яким він був близько знайомий і отримав частину відомостей безпосередньо від письменника.

Доробок Л. Ф. Хінкулова як «літературного слідопита» широко використано у томі «Київ» Зводу пам'яток України, в енциклопедичному довіднику «Київ», у різноманітних тематичних екскурсіях тощо.

Основні твори

  • Олександр Сергійович Пушкін: Нарис життя і творчості. — К.—Харків, 1937.
  • Максим Горький: Нарис життя і творчості. — К., 1947.
  • Шляхи боротьби за радянську літературу на Україні. — К., 1948.
  • Тарас Шевченко. — Москва: Мол. гвардия, 1957 (Жизнь замечательных людей). Перевидання: 1960, 1966.
  • Тарас Шевченко: биография. — Москва: Гос. изд-во художественной лит., 1960.
  • Франко. — Москва: Мол. гвардия, 1961. (Жизнь замечательных людей).
  • Тарас Шевченко і його сучасники: Етюди до біографії. — К.: Держ. вид-во художньої літ., 1962.
  • Літературні зустрічі: Розповіді про письменників у Києві. — К.: Рад. письменник, 1980.
  • Письменник жив у Києві: Літературно-критичні розповіді. — К.: Дніпро, 1982.
  • Золотые ворота Киева: Новое о русских писателях в Киеве. Очерки. — К.: Рад. письменник, 1988.

Примітки

  1. Дяченко Ол. Космополітичний лазутчик // Літературна газета. — 1949. — 31 березня.
  2. Смілянська В. Л. Біографічна Шевченкіана (1861÷1981). — К.: Наукова думка, 1984. — С.174÷176.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.