Царство Цу'со

Перше поселення на території Кіріґуа (старовинна назва цього городища дотепер невідома) у долині річки Мотагуа виникло наприкінці I ст. н. е. Поступовий розвиток призвів до утворення у V ст. міста-держави Цу'. Цьому також сприяли природні багатства долини, насамперед значні поклади жадеїту.

Початкова історія царства Цу 'відома погано, оскільки збереглися декілька ранніх монументів. Зокрема, відсутність пам'яток V—VII ст. пояснюється впливом природної стихії.

Втім знано, що держава існувала бл. 400 року. У 426 році при підтримці військ Теотіуакана тут встановлено владу нової династії на чолі із Ток-Ч'ічем. Стосовно представників попередньої династії нічого невідомо. Тому вчені поки що не можуть достеменно підтвердити її існування. Із самого початку царі Цу'со знаходилися в залежності від ахавів (царів) Шукуупа.

У 450-480-х роках в часи володарювання Тутуум-Й'оль-К'ініча та Ча'…-Ак-Меєта основні зусилля були спрямовані на розбудову столиці та зміцнення влади над прилеглими поселеннями. Разом з тим царі Кіріґуа повністю дотримувалися васальних зобов'язань щодо Шукуупського царства.

За період між 495 і 653 роками не відомо жодного ієрогліфічного напису, будівельна активність в городище в цей час також знизилася. Насамперед це пов'язано з катаклізмом, що відбувся у VI або початку VII ст. Найімовірніше виверження вулкана або сильний ураган стали причиною руйнівної повені в долині Мотагуа, в результаті якої розташований на місці Кіріґуа ранньокласичний центр виявився похований під товстим шаром річкового мулу. Ще однією причиною паузи могло стати розорення Цу' в ході якоїсь невідомої війни. На користь цього припущення свідчить стан ранніх Стели U і Монумента 26, які були навмисно розбиті ще в давнину.

Поступове відродження починається за володарювання К'авііль-Йо'паата, у середині VII ст., що відбилося у зведенні нових будівель і монументів, значних розбуд місцевиго акрополю. Водночас зберігається залежність від царів Шукуупа.

Швидкі зміни ситуації відбулися за царя К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паата, що поставив собі за мету досягти самостійності. У 730-х роках він висловлює амбіції щодо зайняття місця Шукуупа за сходи області мая, оголошуючи себе південним калоомте (на кшталт імператора півдня). Водночас було встановлено військово-політичний союз з Канульським царством. Війна Цу'со з Шукуупським царством сталася 738 року, в якій К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат здобув цілковиту перемогу — військо супротивника було переможено, шукуупського царя Вашаклахуун-Уб'аах-К'авііля захоплено і страчено. Була здійснена невдала спроба поєднати два царства, втім з цього моменту встановлюється панування Кіріґуа над Шукуупом.

Після цих успіхів починається економічний, культурний і політичний підйом. Встановлення повного контролю над багатим торговим шляхом Мотагуа дало матеріальну базу для повного оновлення столиці царства. Новим ритуальним центром стає Велика Площа, яка мала 325 м завдовжки і була найбільшою у всій області мая. Також в цей час зводиться новий майданчик для гри у м'яч. Масштабні архітектурні роботи тривали до 780-х років.

Чисельність населення в столиці й інших городищах по всій долині різко зросла. Зокрема, це зростання було наслідком імміграції, припливу жителів в область нового успішного лідера. При цьому міське населення Кірігуа ніколи не перевищувало декількох тисяч осіб. В цей час Цу'со встановлює контроль над царствами Шкуй, а потім над усіма іншими раніш залежними від Шукуупа маленькими царствами.

Велич держави зберігалася до початку 800-х років завдяки енергійним діям царя Чан-Йо'паата, що намагався зберегти темпи розбудови столиці, а також тримав під політичним контролем залежні області.

За царя К'ак'-Холов-Чан-Йо'паата проявилося значне послаблення царства. В цей час економічні та людські ресурси вичерпуються, що позначилося у зведенні менш величних стел та вівтарів. Відомо, що близько 810 року були встановлені союзницькі відносини з Шукуупським царством, що на той момент відновилося й скинуло залежність від Цу'со. Втім це остання письмова згадка про цю державу. Вона загинула або під ударами нових загарбників або за інших обставин — до 820-х років перестала існувати.

• Schele L, Looper M. The Founder of Quirigua, Tutum-Yol-K'inich // Copan Note 119. July, 1994.
• Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. – L.; N.Y., 2008, Р. 216—217, 219—225
• Looper M. Lightning Warrior: Maya Art and Kingship at Quirigua – Austin, 2003, P. 35-36, 41, 51-55, 58, 76-79