Цвинтар Пікпюс

Вхідна брама на цвинтар

Цвинтар Пікпюс, один з двох приватних цвинтарів Парижа, розташувалося на однойменній вулиці Пікпюс у XII окрузі, поряд з станцією метро Пікпюс неподалік від площі Нації, де влітку 1794 роки стояла ґільйотина. Другий приватний цвинтар у Парижі — це кіркут португальських євреїв у XIX окрузі.

Біля входу на цвинтарі Пікпюс знаходиться каплиця XIX століття, всередині якої можна побачити таблички з повним списком жертв Великої Французької революції, які спочивають у двох братських могилах. З 14 червня по 27 липня 1794 року в цих могилах було поховано 1306 осіб у віці 14-90 років[2]. У переліку страчених можна побачити представників усіх станів тодішньої Франції. Тут упокоївся цвіт французької аристократії та духовенства, а також простий люд, який постраждав від «Великого терору».

На цвинтарі знаходиться чудотворна скульптура Богоматері Миру з немовлям, встановлена Людовіком XIII. Скульптура майстерно виготовлена з чорного дерева та увінчана золотою короною.

Над могилою маркіза де Лафаєта, почесного громадянина Сполучених Штатів Америки, встановлений американський прапор. Щороку 4 липня сюди приходить американський посол, щоб вшанувати його пам'ять.

Цвинтар Пікпюс відкритий для вільного відвідування у післяобідній час. За вхід береться плата у розмірі 2 €, кошти йдуть на утримання та благоустрій території.

Заснований цвинтар Пікпюс за ініціативи короля Людовика XIII Пікпюс в Парижі з ініціативи короля Людовика XIII у 1640-му році біля монастиря Святого Августина. Під час французької революції цвинтар розширили за рахунок монастирського саду, який був відібрані у закритого революціонерами монастиря Святого Августина.

Через близькість до місця страти, обезголовлювали на площі Трону (нині площа Нації) за допомогою ґільйотини, на цвинтарі знаходяться дві братські могили, в яких поховані жертви закону 22 преріаля загальною кількістю 1306 осіб. Для цього революціонерами у північно-східному кутку монастирського саду були викопані дві братські могили. Масові поховання припинилися тільки після страти Робесп'єра.

У 1797 році власницею цвинтаря Пікпюс стала принцеса Амалія Зефірина фон Зальм-Кірбурґ, сестра страченого та похованого на цвинтарі принца Фрідріха III. 1803 року цвинтар Пікпюс придбали у складчину 11 членів сімей похованих.

Таблиця з іменами похованих на цвинтарі

• Анрі Адміра — французький революціонер.
• Олександр Богарне — французький військовий та політичний діяч часів Першої республіки.
• Марі Жозеф де Лафаєт — французький військовий та політичний діяч.
• Андре Шеньє — французький поет, журналіст та політичний діяч.
• Антуан Лоран Лавуазьє — французький вчений, один із засновників сучасної хімії.
• Матьє де Монморансі-Лаваль — французький державний та політичний діяч.
• Шарль де Монталамбер — французький письменник та політичний діяч, член Французької академії.
• Жан-Антуан Руше — французький поет
• Марґарита Луїза Орлеаньська — французька принцеса, двоюрідна сестра короля Людовика XIV, великая герцогиня Тосканська, дружина Козімо III Медічі.
• Рішар Мік — французький архітектор, представник неокласицизму.
• Адрієнн де Лафайєт — французька аристократка, дружина Марі Жозефа де Лафаєта.
• Комп'єнські мучениці — шістнадцять сестер-кармеліток, блаженних Римсько-Католицької церкви, страчені у Парижі в часи правління Максиміліана Робесп'єра.

• 
  Могила Марі Жозефа де Лафаєта
• 
  Братська могила
• 
• 
• 
  Гробівець сім'ї Ларошфуко
• 
  Гробівець сім'ї де Монталембер
• 
  Меморіальна дошка поета Жана-Антуана Руше
• 
  Меморіальна дошка поета Андре Шеньє
• 
  Меморіальна дошка у пам'ять про шістнадцять комп'єнських мучениць