Цезькі мови
Це́зькі мови або дідо́йські мови— підгрупа аваро-андо-цезьких мов, що входять у склад нахсько-дагестанської сім'ї. Як самостійний таксон виділилися зі складу аваро-андо-цезьких ймовірно в V ст. до н. е. до розпаду аваро-андійської підгрупи на аварську мову та андійську групу. Цезькі мови були безписемними до 1993 року.
Склад
Виділяються мови західноцезької та східноцезької групи.
Західноцезькі мови:
Гінухська; Хваршинська; Інхокваринська; Цезька.
Розділення західноцезької на гінухську, протохваршинську та цезьку датується III ст. н. е., в IX ст. протохваршинська розділяється на хваршинську та інхокваринську.
Східноцезькі мови:
Розділення східноцезької датується IX століття н. е.
Посилання
- Алексеев М. Е. Цезские языки // Языки мира. Кавказские языки, М., 1999.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.