Целевич Юліан Андрійович

Юліа́н Андрі́йович Целе́вич (23 березня 1843, Павелче — 24 грудня 1892, Львів) — український галицький педагог, історик, просвітницький діяч, культурно-громадський подвижник українського духовного відродження другої половини XIX століття. Голова НТШ.

Целевич Юліан Андрійович
Народився 23 березня 1843(1843-03-23)
Павелче
Помер 24 грудня 1892(1892-12-24) (49 років)
Львів
Поховання
Личаківський цвинтар : 
Громадянство  Австро-Угорщина
Діяльність історик
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова творів українська
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народився у селі Павелче на Станиславівщині (нині Павлівка, Тисменицький район) у сім'ї священика УГКЦ.

Закінчив Львівську духовну семінарію, Львівський університет, де слухав богословські виклади, також лекції відомого історика, згодом професора Віденського університету Генріха Цайсберга. Протягом 1866—1868 рр. Ю. Целевич студіював у Відні, діставши глибокі знання від професорів Ашбаха, Бідінгера, Єгера, Сімонія та ін. Під час навчання у Відні Юліан Целевич спільно з Анатотем Вахнянином заснував у 1868 р. перше українське студентське товариство Січ.[1] По закінченні університету (1868) він учителював у німецькій гімназії у Львові, викладає у ц.к. гімназії м. Станиславова (1871—1875), потім переїхав до Львова, де не тільки працював викладачем української академічної гімназії, а й осягав високі наукові ступені. У 1878 р. став доктором філософії, а за кілька місяців до своєї смерті на шостих загальних зборах Наукового Товариства ім. Шевченка був обраний його головою. Помер 24 грудня 1892 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 53.[2]

Діяльність

Ще за життя вченого вийшов у світ упорядкований ним 1-й том, присвячений українському письменству, де були зібрані значні літературознавчої ваги матеріали: твори М. Грушевського «Громадський рух на Вкраїні-Руси в XII ст.». Т. Рильського «Студії над основами розкладу багатства. Часть I», О.Кониського «Дитинний вік Т. Г. Шевченка: крит.-біогр. нарис», О.Колесси «Українські народні пісні в поезіях Богд. Залєського: Літ.-крит. студія», О. Барвінського «Про заснованнє і теперішній розвиток товариства ім. Шевченка у Львові». Коли ж з'явився 2-й том: «Записки НТШ» (Львів, 1893), на ньому було зазначено: "Незабутній пам'яті Д-ра Уляна Целевича. Наукове Товариство імені Шевченка".

Праці та дослідження
  • Дещо за поселеннє угорської України русинами і за унію церкви православної угорських русинів з Римом" (1868)
  • Історичний причинок до нашої матирології і рицарської слави" (1880)
  • Чи було в Польщі невольниче підданство?" (1881)
  • Про Олексу Довбушука та єго попередників і наступників" (1882)
  • Дещо про Львів перед 100 роками і про триразовий приїзд Йосифа ІІ до того міста" (1883)
  • Облога міста Львова в р. 1672" (1883)
  • Перехід козаків через Покутє до Молдавії в р. 1739" (1885)
  • Клопоти міста Львова з кагалом жидівським в половині XVII століття і погром жидів у Львові 1664 року" (1886)
  • Історія Скиту Манявського враз з Збірником грамот. листів і деяких судових документів, дотичних того монастиря" (1887)
  • Ще дещо про Олексу Довбушука та єго наступників (1888)
  • Дальші вісті про опришків ватаги: Олекса Довбушук і Василь Баюрак" (1890)

Примітки
  1. Соневицький, Михайло (2001). Спогади старого педагога (Українська). Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка. с. 85. ISBN 966-7155-47-1.
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 303. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.