Ценські герба Помян
Ценські герба Пом'ян (пол. Cieńscy herbu Pomian) — польський шляхетський рід. Прізвище походить від назви родового села Ценя (до 2008 Cienia Wielka) у Польщі). Протягом 18 — 20 століть були дідичами великих маєтностей у Галичині. Пов'язані з родом Лубєньських (пол. Łubieńcy).
Історія
Рід відомий із 15 століття, проте дані до 18 століття непевні. За родинними переказами, вихідець із Цені (у Серадзькому повіті) Марціан Ценський наприкінці 16 століття начебто був командиром польського підрозділу на службі в молдавських господарів у Яссах[1], де одружився з Теофілею Могилянкою — дочкою великого логофета Молдавського князівства Івана Могили, сестрою господаря Єремії Могили, рідною тіткою Петра Могили[2]. В посаг (також начебто) отримав маєтки на терені Покуття[3].
У середині 18 століття полковник польського війська Войцех Ценський — дідич Чернелиці та інших маєтностей, набув[4] від Миколи Василя Потоцького Вікно. Останнім мешканцем[5] Чернелицького замку був його син, також полковник Маврицій Юзеф Ценський. По смерті Мавриція родина перебралася до збудованої у 1816 році його сином Удальриком Миколаєм вікнянської садиби, а полишений єврейським орендарям замок почав занепадати, перетворюючись на руїну.
Дідичі Вікна (1816–1939)
При переїзді до Вікна Ценські перевезли з Чернелицького замку унікальну мистецьку галерею (твори Кранаха, Рубенса, ван Реймерсвале, Рафаеля, Менґса тощо), книгозбірню та архів. Біля нової садиби було закладено парк із оранжереєю.
Персоналії
- Ярослав з Цені
- Станіслав, студент Краківського університету
- Кшиштоф, жив у середині XV ст., його сини згадані 1591
- Ян, опікун синів брата Пйотра
- Ян
- Марцін
- Лукаш
- Пйотр
- Ян, опікун синів брата Пйотра
- Марціан[джерело?]
- Ян[6] — королівський ротмістр[джерело?]
- Марцін
- Войцех
- Марцін (pl:Marcin Cieński z Cieni, †1703) — сєрадзький хорунжий, підкоморій
- Мацей
- Станіслав
- Алекси (†1683, Львів) — монах, капелан, помер від інфекційної хвороби
- Марціян[джерело?]
- Войцех — стольник брацлавський, полковник[7], 1709 написав заповіт[8]
- Станіслав — стольник брацлавський (1712, після смерті батька), полковник, дружина Анна з Черних[7]
- Войцех, син Констанції з Рущиців, 1735-го ротмістр легкої корогви у полку великого коронного гетьмана, жидачівський мечник 1761, дружина Францішка Глуховська (Głuchowska)
- Маврицій Юзеф — хорунжий коронного війська, дідич Чернелиці, Вікна та інших, 1783 року вилегітимізувався зі шляхетства у Львівському гродському суді; дружина Теофіля Бахміньська
- Удальрик Миколай (1790—1872, Вікно), дружина Юлія Дзешковська (Dzierzkowska)[8]
- Людомір (Ludomir), дружина Магдалена Йордан
- Станіслав
- Казімеж, дружина Марія Городиська
- Лешек (пол. Leszek Cieński, 1851[9]—1913) — польський політик, посол до Галицького Сейму[джерело?]
- Тадеуш Целестин[9] (пол. Tadeusz Celestyn Cieński; 6 квітня 1856 — 3 листопада 1925) — галицький польський політик та громадський діяч. Сенатор II Речі Посполитої.[джерело?]
- Ольга, дружина графа Людвіка Козебродського
- Людомір (Ludomir), дружина Магдалена Йордан
- Модеста, дружина Антонія Вибрановського[8]
- Удальрик Миколай (1790—1872, Вікно), дружина Юлія Дзешковська (Dzierzkowska)[8]
- Маврицій Юзеф — хорунжий коронного війська, дідич Чернелиці, Вікна та інших, 1783 року вилегітимізувався зі шляхетства у Львівському гродському суді; дружина Теофіля Бахміньська
- Миколай — військовик
- Войцех — стольник брацлавський, полковник[7], 1709 написав заповіт[8]
- Марцін (pl:Marcin Cieński z Cieni, †1703) — сєрадзький хорунжий, підкоморій
- Войцех
- Ружа — дружина Александера Ґнєвоша, дідича Золотого Потоку, кузина кс. Яна[11]
- Марцін — серадзький хорунжий та підкоморій, перша др. Ядвіга Конєцпольська, воєводичка парнавська, друга др. — Ядвіга з Буженіна
- Каспер (?—1750) — надвірний коронний ловчий, дружина Евфрозина з графів Тарновських, завихостська каштелянка
- Антоній — взяв у заставу в Морштинів поселення Рафаловіце (Rafalowice) та Філіповіце (Filipowice)
- Казімеж (?—1818) — дідич поселень Рафаловіце та Філіповіце, 1802 набув Войславіце (Wojsławice); 1766 року за дозволом короля викупив Звенигородське староство у Пісажовського (Pisarzowski)
- Станіслав (1777—1816), дружина Моніка Лось
- Северина — дружина Пеньчиковського
- Аполінарій — член Галицького станового сейму, др. Юзефа з графів Шембеків, помер бездітним
- Станіслав (1777—1816), дружина Моніка Лось
- Каспер (?—1750) — надвірний коронний ловчий, дружина Евфрозина з графів Тарновських, завихостська каштелянка
Резиденції
Світлини
- Брама Чернелицького замку
- Палац у Пеняках. Малюнок 1848 року
Примітки
- Більш всього, під службою мається на увазі участь поляків у молдавській усобиці на боці родини Могил.
- Відомості про молдавську принцесу з таким іменем і шлюб відомі виключно з родинних переказів Ценських.
- Твердження про наявність у цьому «посагу» Чернелицького замку (збудований у 1659 році) і сім поколінь Ценських — мешканців замку остаточно доводять міфічність відомостей про появу родини на Покутті.
- Подробиці і точна дата наразі невідомі.
- пол. Roman Aftanazy вважає його першим і останнім, сумніваючись у тому, що Войцех Ценський володів Чернелицею.
- Boniecki, s. 193.
- Boniecki], s. 194.
- Boniecki, s. 195.
- Boniecki, s. 196.
- За іншими даними — 6 січня.
- Наливайко О. Золотий Потік — минуле і сьогодення. — Тернопіль : Терно-граф, 2003. — С. 119—120. — ISBN 966-567-051-4.
Джерела та посилання
- Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych Kresach Rzeczypospolitej. — Т. 7. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 193—196. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 312—313. (пол.)