Ґнєвоші
Ґнєвоші — польські шляхетські роди.
Влодзімеж Ґнєвош — дідич Контів — був призначений куратором сего Олеського замку 1890 року.[1]
Гербу Равич
варіант гербу равич
Підписувались на Олексуві (тепер Мазовецьке воєводство). Були представлені, зокрема, в Руському воєводстві.
Представники
- Ян з Олексува (1370—1431), дружина Ельжбета Варш г. Абданк[2]
- Станіслав, дружина — Маґерувна гербу Шеліга, мали 3 сини
- Херубін, загинув на Буковині 1497, його нащадки вигасли у XVI ст.
- Даніель, дружина Коньська гербу Равіч
- Станіслав, мав хворобу очей, був одружений 3 рази, розпусний, мав принаймні 50 дітей, в тому числі поза шлюбами[2]
- Ґабріель, дружина — донька охмістра королеви Ельжбети Станіслава Тарла, мав 4 сини
- Зофія, дружина Остролецького
- Єнджей (†1592), дружина Фаленцька
- Ян
- Павел
- Ян
- Миколай, дружина — Зеленська (Зелінська[2]) гербу Цьолек
- Бальцер (Бальтазар), дружина — княжна Чорторийська
- Миколай Альбрехт (†7.10.1654[2]) — куявський єпископ РКЦ, канонік краківський
- Ян — староста лятовіцький, друга дружина — Дрогойовська
- Миколай — староста радомський
- Ян — каштелян чехувський, дружина Томіцька г. Дрия
- Ян, 1693 року заснував село Ґнєвошув поблизу Олєксува; перша дружина з Корняктів, друга з Лещинських
- Францішек, др. Рибєнська г. Сулима
- Мельхіор, др. Віслоцька г. Сас
- Ян, др. Ґродзіцька г. Дрия
- Станіслав, др. Кретович-Огінська
- Пйотр, др. Борковська г. Любич
- Александер, дружина — Кароліна з Осташевських г. Остоя
- Антоні
- Станіслав, др. Каковська
- Влодзімеж Гіполіт — дідич Золотого Потоку, дружина Марія Кшечуновіч вірменського походження
- Александер (25.7.1873-30.9.1930, Зол. Потік), дідич Золотого Потоку, дружина — Ружа Цєнська, кузина кс. Яна Ценського[3]
- Александер (1920—2003), др. Каспровіч
- Антоні (1922-), др. Лерхенфельд
- Марцін (1956), др. Ямонтт г. Побуг
- Міхал (1960), др. Люцінська
- Гелена (1874—1947)
- Ядвіґа (1875—1936), дружина Шавловського
- Влодзімеж Міхал (16.4.1876—1944), дружини: Ґоленґйовська (померла у 26 років), Котковська
- Ян Люц'ян (11.2.1881-4.1882)[4]
- Александер (25.7.1873-30.9.1930, Зол. Потік), дідич Золотого Потоку, дружина — Ружа Цєнська, кузина кс. Яна Ценського[3]
- Александер, дружина — Кароліна з Осташевських г. Остоя
- Пйотр, др. Борковська г. Любич
- Станіслав, др. Кретович-Огінська
- Ян, др. Ґродзіцька г. Дрия
- Мельхіор, др. Віслоцька г. Сас
- Францішек, др. Рибєнська г. Сулима
- Ян, 1693 року заснував село Ґнєвошув поблизу Олєксува; перша дружина з Корняктів, друга з Лещинських
- Ян — каштелян чехувський, дружина Томіцька г. Дрия
- Миколай — староста радомський
- Бальцер (Бальтазар), дружина — княжна Чорторийська
- Станіслав, дружина — Маґерувна гербу Шеліга, мали 3 сини
- Кшиштоф, дружина — Оссолінська
- ім'я невідоме — дружина Антоніна — донька Чернігівського каштеляна Станіслава Антонія Фредра
- ім'я невідоме — дружина кросненського старости Енджея Фредра
- ім'я невідоме — підкоморій сандомирський
- ім'я невідоме — дружина інфляндського воєводи Морштина.
Гербу Косьцєша
Підписувались з Далєвичів.
Примітки
- Олеській замок Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine. // Дїло. — 23 січня 1890.
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 244.
- Наливайко О. Золотий Потік — минуле і сьогодення. — Тернопіль : Терно-граф, 2003. — С. 119—120. — ISBN 966-567-051-4.
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 245.
Джерела
- Lasocki Z., Kieniewicz S. Gniewosz Włodzimierz Hipolit (1838—1909) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959. — T. VIIІ/2. — Zeszyt 37. — S. 149. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 234—236. (пол.)
- Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — S. 244—245. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.