Центральноафриканська імперія

Центральноафриканська імперія — держава, що існувала у межах сучасної Центральноафриканської республіки у 1976-1979 роках. Виникла внаслідок проголошення президента ЦАР Жана-Беделя Бокасси імператором. Припинила своє існування у 1979 році внаслідок операції «Барракуда» Збройних Сил Франції.

Центральноафриканська імперія
фр. Empire Centrafricain
Історична держава
4 грудня 1976 – 21 вересня 1979
Прапор Герб
Девіз
Unité, Dignité, Travail
Столиця Бангі
Мова(и) французька, мова санго
Грошова одиниця Центральноафриканський франк
Площа 622 984 км²
Населення 3 млн осіб
Форма правління дуалістична монархія (де-юре)
абсолютна монархія (де-факто)
Династія Бокасса
Час існування 1976-1979
Найбільше місто Бангі
 - 1976-1979 Бокасса І
Історія
 - Проголошення 4 грудня 1976
 - Коронація імператора Бокасси І 4 грудня 1977
 - Ліквідація 21 вересня 1979
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Центральноафриканська імперія

Передумови

Незалежність ЦАР була проголошена 13 серпня 1960 року. Першим її президентом став Давид Дако.

1 січня 1966 року у ЦАР відбувся державний переворот, який очолив полковник Жан-Бедель Бокасса. Він був проголошений президентом країни. З приходом його до влади пов'язано встановлення у ЦАР диктатури. 4 і 8 січня того ж року були видані конституційні акти, які надавали Бокассі широких владних повноважень та проголошували його єдиним законним представником виконавчої влади.

1972 року Бокассу проголосили довічним президентом ЦАР.

Проголошення імперії
Бокасса І — імператор Центральної Африки

4 грудня 1976 року було зібрано надзвичайне засідання Руху за соціальну революцію Чорної Африки — правлячої та єдиної легальної партії у ЦАР. На ньому було урочисто проголошено довічного президента ЦАР Жана-Беделя Бокассу імператором Центральної Африки Бокассою І. Рівно за рік, 4 грудня 1977 року, у Бангі відбулася урочиста церемонія коронації Бокасси І[1]. Таким чином, ЦАР із суперпрезидентської республіки трансформувалася у монархію[2][3].

Внутрішня політика
Імператорський штандарт

Центральноафриканська імперія мала власну Конституцію. Вона проголошувала імператора головою виконавчої влади та одноосібним правителем. Влада мала передаватися по спадковості за прямою чоловічою лінією, у випадку, якщо імператор не призначить сам свого наступника. Єдиною законною партією Конституція ЦАІ проголошувала РСЕЧА[4].

Держава була поділена на дві частини. Перша частина — центральна, до якої входили місто Бангі та околиці, а також префектура Мбаїкі — батьківщина імператора Бокасси І. Друга частина — «периферійна», тобто всі інші провінції імперії.

Уряд Центральноафриканської імперії не дбав про населення. Його справою був тільки збір податків. Високі розміри податків та інші аспекти внутрішньої політики спонукали населення до бунтів, які придушувалися з особливою жорстокістю. Щодо злочинців вживали фізичну кару: відрубували руки, вуха, інші частини тіла. Противників імператора звільняли з посад, виганяли з імперії[5].

Зовнішня політика

Зовнішня політика Центральноафриканської імперії була напрямлена на домагання від Франції, колонією якої була Центральна Африка, нових фінансових субсидій. Домагання відбувалося шантажем. Імперія зближувалася із державами комуністичного блоку, в основному з Китайською Народною Республікою, а також з лівійським диктатором Муаммаром Каддафі. На початку існування Центральноафриканської імперії офіційний Париж підтримував створення імперії[6].

Ліквідація імперії

Уряд Франції починав розуміти, що підтримка існування Центральноафриканської імперії надалі може призвести до погіршення стосунків з іншими країнами Заходу. Тому Франція, користуючись своїм впливом на ЦАІ, вирішила провести операцію «Барракуда».

20-21 вересня 1979 року імператор Бокасса І перебував з офіційним візитом у Лівії. Цим і скористалася Франція. Повітряний десант Збройних Сил Франції висадився у Бангі і без жодних опору та жертв зміг захопити імператорський палац та інші урядові будівлі. Центральноафриканська імперія остаточно припинила існувати 21 вересня 1979 року[7].

Бокассі І політичний притулок надав Кот-д'Івуар, де самопроголошений монарх жив до своєї смерти[8].

Див. також

Примітки
  1. Titley, Brian (2002). Dark Age: The Political Odyssey of Emperor Bokassa (англ.). McGill-Queen's Press - MQUP. ISBN 978-0-7735-2418-7.
  2. Д.м, Худолей (2010). Основные, гибридные и атипичные формы правления. Вестник Пермского университета. Юридические науки (4). с. 53–65. ISSN 1995-4190. Процитовано 28 січня 2022.
  3. French, Howard W. (4 листопада 1996). Jean-Bedel Bokassa, 75, Ruled The Central African Republic. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 28 січня 2022.
  4. Central African Empire (1976 - 1979). www.crwflags.com. Процитовано 28 січня 2022.
  5. 5 Most Notorious African Warlords.
  6. Central African Republic crisis: Another French intervention?. BBC News (en-GB). 2 грудня 2013. Процитовано 28 січня 2022.
  7. Centre de doctrine d'emploi des forces (September 2015). "50 ans d'OPEX en Afrique (1964–2014)".
  8. 'Good old days' under Bokassa? (en-GB). 2 січня 2009. Процитовано 28 січня 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.